ХІП-ХОП: ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ВПЛИВ НА СУЧАСНУ ХОРЕОГРАФІЮ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2024.302089Анотація
Мета статті - прослідкувати основні етапи становлення та особливості хіп-хопу як популярного танцю сучасності з акцентуацією уваги на його ролі в сучасній хореографії. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні низки загальнонаукових (аналізу, синтезу, узагальнення та ін.) і спеціальних методів та підходів, інтегрованих з мистецтвознавства, історії та ін. Наукова новизна полягає у приверненні уваги до необхідності вивчення такого різновиду сучасного танцю, як хіп-хоп. Висновки. Танець хіп-хоп є частиною великої культури хіп-хопу та відображає свободу вчитися та самовиражатися через рух. Цей змішаний вуличний стиль соціального танцю поєднує в собі акробатичні рухи, гімнастику і ритм та включає інші художні прояви (графіті, реп та ін.). Одна з найяскравіших його особливостей – імпровізація, головне завдання - реагувати на ритм музики і дозволити їй захопити тіло. Танець хіп-хоп відіграє істотну роль у різноманітності та розвитку сучасної хореографії, привносячи свою унікальну енергію, стиль, самовираження та соціокультурну глибину. До елементів хіп-хопу, які суттєво впливають на сучасну хореографію, збагачують її зміст та контекст, можна віднести: автентичність міській культурі, соціокультурні елементи (вулична мода, музика, мистецтво графіті тощо), підтримку колективної творчості, постійну еволюційну динаміку та ін. Хіп-хоп постійно еволюціонує, а його виконавці інтегрують нові елементи та стилі, роблячи його різноманітним та динамічним різновидом хореографічного мистецтва.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.