ХІП-ХОП: ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ВПЛИВ НА СУЧАСНУ ХОРЕОГРАФІЮ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2024.302089Анотація
Мета статті - прослідкувати основні етапи становлення та особливості хіп-хопу як популярного танцю сучасності з акцентуацією уваги на його ролі в сучасній хореографії. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні низки загальнонаукових (аналізу, синтезу, узагальнення та ін.) і спеціальних методів та підходів, інтегрованих з мистецтвознавства, історії та ін. Наукова новизна полягає у приверненні уваги до необхідності вивчення такого різновиду сучасного танцю, як хіп-хоп. Висновки. Танець хіп-хоп є частиною великої культури хіп-хопу та відображає свободу вчитися та самовиражатися через рух. Цей змішаний вуличний стиль соціального танцю поєднує в собі акробатичні рухи, гімнастику і ритм та включає інші художні прояви (графіті, реп та ін.). Одна з найяскравіших його особливостей – імпровізація, головне завдання - реагувати на ритм музики і дозволити їй захопити тіло. Танець хіп-хоп відіграє істотну роль у різноманітності та розвитку сучасної хореографії, привносячи свою унікальну енергію, стиль, самовираження та соціокультурну глибину. До елементів хіп-хопу, які суттєво впливають на сучасну хореографію, збагачують її зміст та контекст, можна віднести: автентичність міській культурі, соціокультурні елементи (вулична мода, музика, мистецтво графіті тощо), підтримку колективної творчості, постійну еволюційну динаміку та ін. Хіп-хоп постійно еволюціонує, а його виконавці інтегрують нові елементи та стилі, роблячи його різноманітним та динамічним різновидом хореографічного мистецтва.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.