КОНЦЕРТНЕ ВИКОНАВСТВО ЯК ФЕНОМЕН КУЛЬТУРИ: КОМУНІКАТИВНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2024.308269Анотація
Мета статті – розгляд концертного виконавства як феномену культури в його історичній ґенезі і діахронії та виявлення його комунікативних аспектів. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні міждисциплінарного та системного підходів, а також сукупності таких дослідницьких методів, як культурологічний, аналітичний, синтетичний, що дозволило комплексно розглянути означену проблематику й отримати достовірні та обґрунтовані результати дослідження. Наукова новизна роботи полягає в теоретичному осмисленні концертного виконавства як феномену культури, його комунікативних особливостей та основних тенденцій розвитку в контексті сучасної динаміки культури, технологій. Висновки. Концертне виконавство є багатогранним феноменом, що має величезний вплив на культуру та суспільство, при цьому створює нові естетичні досвіди, сприяє культурному обміну та розвитку музичного мистецтва. У сучасному світі, де музика є важливою частиною повсякденного життя, концертне виконавство залишається джерелом творчого самовираження та засобом міжкультурної комунікації. У ньому поєднуються традиції і новітні технології, глобальні тенденції та індивідуальні культурні особливості. Концерти продовжують бути важливою частиною культурного життя сучасного суспільства, пропонуючи унікальні можливості для спілкування та творчості. Сучасне концертне виконавство часто виходить за межі національних кордонів, сприяючи глобальному культурному обміну. Міжнародні гастролі, участь у фестивалях та співпраця з музикантами з різних країн сприяють взаємному збагаченню культур і розширенню музичного горизонту.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.