ТРАНСФОРМАЦІЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У МУЗИЧНІЙ ІНДУСТРІЇ В КІНЦІ XX – ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2024.308417Анотація
Мета статті – здійснити аналіз розвитку комп’ютерних цифрових технологій, визначити їх вплив на глобальну музичну індустрію в кінці XX – початку XXI століття. Методологія роботи включає історико-культурологічний та мистецтвознавчий методи, аналітичний метод та метод теоретичного узагальнення. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному аналізі питань трансформації цифрових технологій у музичній індустрії досліджуваного періоду. Також окреслено основні переваги та недоліки цифровізації музичної індустрії, визначено основні напрями використання цифрових технологій. Висновки. В кінці ХХ – на початку ХХІ століття цифрові технології зазнали значних змін. Ці зміни включали в себе появу персональних комп'ютерів та спеціалізованих програм для музичної сфери, виникнення MIDI як стандарту для інструментів і програм, використовуваних у створенні та редагуванні музики, і зростання популярності електронної музики. Крім того, важливим аспектом цих змін є широке поширення Інтернету, який став основним засобом поширення музики через спеціалізовані платформи та для популяризації музикантів. Паралельно з цим, перспективним стає використання штучного інтелекту. У цілому, цифрові технології в музичній індустрії протягом досліджуваного періоду мають численні переваги для розвитку галузі, але також породжують виклики. Наприклад, широке поширення піратських сервісів для обміну музичними файлами є серйозною проблемою. У майбутньому цифрові технології в музичній індустрії будуть продовжувати швидко розвиватися, проте негативні аспекти можуть гальмувати їхній повний потенціал. Тому важливо здійснювати ефективну боротьбу з існуючими загрозами, що сприятиме належному розвитку галузі.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.