ТРАНСФОРМАЦІЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У МУЗИЧНІЙ ІНДУСТРІЇ В КІНЦІ XX – ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2024.308417Анотація
Мета статті – здійснити аналіз розвитку комп’ютерних цифрових технологій, визначити їх вплив на глобальну музичну індустрію в кінці XX – початку XXI століття. Методологія роботи включає історико-культурологічний та мистецтвознавчий методи, аналітичний метод та метод теоретичного узагальнення. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному аналізі питань трансформації цифрових технологій у музичній індустрії досліджуваного періоду. Також окреслено основні переваги та недоліки цифровізації музичної індустрії, визначено основні напрями використання цифрових технологій. Висновки. В кінці ХХ – на початку ХХІ століття цифрові технології зазнали значних змін. Ці зміни включали в себе появу персональних комп'ютерів та спеціалізованих програм для музичної сфери, виникнення MIDI як стандарту для інструментів і програм, використовуваних у створенні та редагуванні музики, і зростання популярності електронної музики. Крім того, важливим аспектом цих змін є широке поширення Інтернету, який став основним засобом поширення музики через спеціалізовані платформи та для популяризації музикантів. Паралельно з цим, перспективним стає використання штучного інтелекту. У цілому, цифрові технології в музичній індустрії протягом досліджуваного періоду мають численні переваги для розвитку галузі, але також породжують виклики. Наприклад, широке поширення піратських сервісів для обміну музичними файлами є серйозною проблемою. У майбутньому цифрові технології в музичній індустрії будуть продовжувати швидко розвиватися, проте негативні аспекти можуть гальмувати їхній повний потенціал. Тому важливо здійснювати ефективну боротьбу з існуючими загрозами, що сприятиме належному розвитку галузі.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.