ДО ПИТАННЯ ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ ПРО МУЗИЧНУ ІНТЕПРЕТАЦІЮ ПОЕЗІЙ УКРАЇНСЬКИХ КЛАСИКІВ У ТВОРЧОСТІ ЕСТРАДНИХ ВИКОНАВЦІВ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2024.308418Анотація
Мета статті – проаналізувати наукову літературу про музичну інтерпретацію поезій українських класиків у творчості естрадних виконавців. Методологія дослідження. Для структурування теоретико-методологічної бази використано аналітичний та ретроспективний методи, а також метод порівняльного аналізу. Оскільки тема дослідження охоплює питання як музикознавства так і літературознавства, використовується міждисциплінарний підхід. Наукова новизна роботи полягає у визначенні інтерпретації як феномену, що сприяє органічному синтезу музики і слова, має безпосередній вплив на музичну інтерпретацію поетичних текстів класиків, творчість академічних та естрадних композиторів і виконавців. Висновки. У статті відзначено актуальне зростання кількості музичних інтерпретацій поетичних текстів українських класиків. Проаналізовано наукову літературу, яка становить теоретичне підґрунтя для цілісного дослідження відповідних пісенних творів та композицій. Напрями досліджень розподілені на вивчення: особливостей інтерпретації, як феномену (О. Афоніна, О. Бензюк, П. Іванишин, О. Колесник, С. Садовенко); проблем синтезу музики та слова (І. Вежневець, О. Зінькевич, І. Іванова, А. Мізітова, О. Фрайт); питань музичної інтерпретації (М. Гейченко, О. Домащенко, В. Іванова, О. Катрич, В. Кулікова, В. Москаленко, О. Олексюк, В. Панасюк, В. Соловйов); інтерпретації текстів, їх семантики та тлумачення, зокрема, крізь призму внутрішньої музикальності (М. Наєнко, З. Пахолок, Г. Сюта, І. Щукіна); творчості академічних і естрадних композиторів та виконавців-інтерпретаторів поезії класиків (Г. Карась, Н. Королюк, В. Степурко, Г. Філатова, О. Фрайт, І. Штурмак). Порівняно висвітленою в науковому дискурсі є музична шевченкіана, але, здебільшого, тільки в царині академічної музики (однойменне видання з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, 2020, видання М. Гулковського, 2023). Зазначено, що про естрадних виконавців, саме в контексті інтерпретації поезії класиків, джерельну базу становлять, за винятком окремих статей, лише інтерв’ю, публікації із сайтів, блогів та сторінок соціальних мереж самих виконавців.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.