Соціальні мережі як інструмент популяризації нематеріальної культурної спадщини регіонів України (на матеріалах інформаційно-комунікативного контенту Вінницького обласного центру народної творчості)
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2024.313263Анотація
Мета статті – комплексно дослідити матеріали інформаційно-комунікативного контенту Інтернет-сайту та Facebook-сторінки Вінницького обласного центру народної творчості й розкрити суттєві аспекти застосування соціальних мереж в умовах повномасштабного вторгнення як дієвого інструменту презентації і популяризації нематеріальної культурної спадщини Вінниччини як регіону Центральної України. Методологію дослідження складають загально наукові й специфічні культурологічні підходи, принципи і методи наукового пізнання. Системно-структурний підхід застосовано для дослідження організаційно-методичної діяльності Вінницького обласного центру народної творчості, спрямованої на популяризацію нематеріальної культурної спадщини регіону. Внутрішні зв’язки та взаємодію різних складників культурно-просвітницької діяльності ВОЦНТ, спрямованої на представлення і популяризацію нематеріальної культурної спадщини в умовах повномасштабного вторгнення, розкривають результати моніторингу матеріалів Інтернет-сторінок Центру (Інтернет-сайту та Facebook-сторінки). Формальний та компаративний методи застосовано для аналізу інституційних особливостей роботи у Вінницькій області як регіону Центральної України. Метод контент-аналізу використовувався для узагальнення публікацій Інтернет-сайту та інформації Facebook-сторінки ВОЦНТ, присвячених нематеріальній культурній спадщині Вінниччини, сприяв об’єктивному визначенню основних тематичних трендів, пов’язаних із досліджуваною проблемою. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні, розкритті і доведенні ефективності використання соціальних мереж як реально дієвого інструмента розширення ролі обласних центрів народної творчості у представленні й популяризації в інформаційному полі нематеріальної культурної спадщини Вінниччини, зокрема в умовах повномасштабного вторгнення. На основі практичного дослідження матеріалів інформаційно-комунікативного контенту Інтернет-сайту та Facebook-сторінки Вінницького обласного центру народної творчості презентовано традиційну культуру Вінниччини, яка містить збережену живу народну художню культуру з класичною/традиційною фольклорною парадигмою. Розкрито взаємодію ВОЦНТ з установами, закладами культури та зовнішнім середовищем у справі збереження і популяризації нематеріальної культурної спадщини Вінниччини. Висновки. Узагальнення позитивного досвіду на матеріалах інформаційно-комунікативного контенту Вінницького обласного центру народної творчості (Інтернет-сайту та Facebook-сторінки) продемонструвало конкретні досягнення у представленні, популяризації і збереженні нематеріальної культурної спадщини Вінниччини в умовах повномасштабного вторгнення. Аргументовано доведено, що цифрова репрезентація контенту нематеріальної культурної спадщини регіонів України, зокрема Центральної України, у соціальних мережах є реально дієвим інструментом популяризації нематеріальної культурної спадщини в інформаційному полі. Висновується, що традиційна культура Вінниччини містить збережену живу народну художню культуру з класичною/традиційною фольклорною парадигмою. Зауважено, що співробітникам центрів народної творчості необхідно володіти вміннями роботи у сферах SEO та SMM, що потребує постійного підвищення фахової кваліфікації та стимулювання науково-творчих підходів у цьому напрямі і є безперервно актуальною вимогою часу.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.