Українська музична культура: інтеграційний компонент

Анотація

Мета дослідження – вивчити сучасний стан української музичної культури та довести важливість її євроінтеграції. Методологія дослідження. Для досягнення поставлених завдань використовувалися наступні методи дослідження: історичний − для дослідження виникнення, формування та розвитку української музичної культури; системний метод − для комплексного дослідження музичної культури України; культурологічний − який виявляє складність соціокультурних процесів та явищ; аксіологічний метод – що дозволив дослідити явища масової культури з огляду на їх ціннісний характер. Наукова новизна статті полягає в теоретико-методологічному обґрунтуванні впливу європейського простору на європеїзацію української культури в Україні та за її межами. Висновки. Розкриття поняття української культури показало, що складовими частинами будь-якої культури є народ зі своїми звичаями, увіруваннями, традиціями, а також інновації у даній сфері, які тісно переплітаються з минулою спадщиною. Збагачення культури можливе лише за умови вдалого поєднання досвіду минулих поколінь з сучасними проявами культурного розвитку. Розглянувши основні чинники та визначальні фактори національної культури, ми довели, що саме мистецтво, зокрема музичне, є визначальними факторами культури. Саме музика здатна збагатити та піднести духовну цінність українського народу, адже відчуття прекрасного естетично спрямовує особистість, сприяє ціннісним орієнтаціям та свідомому буттю. Взаємопроникнення різних культур і поколінь призводить до розвитку новацій, у той час коли використання одних новітніх технологій втрачають сенс національної культури. Необхідно збагачувати духовну культуру України – як важливого фактора розвитку сучасної, освіченої особистості. Національна музична спадщина є першоджерелом формування національної свідомості та ідентичності. Інтеграційні процеси та діалог культур є необхідною умовою розвитку української музичної культури, як і будь-якої культури загалом. Діалог, який передбачає активну взаємодію, взаємозбагачення рівноправних суб’єктів культури, прагнення до розуміння своєї та чужої особливості та унікальності.