Художньо-стильові пошуки кіновиразності та гібридна документалістика: до питання генеалогії мок’юментарі

Анотація

Мета статті – аналіз художньо-стильових пошуків кіновиразності у зв’язку зі становленням гібридної документалістики як аудіовізуального середовища та контексту розвитку мок’юментарі. Методологія дослідження ґрунтується на культурологічному підході, що дозволив розширити контекст розгляду проблеми генеалогії мок’юментарі, та спеціально-наукових методах мистецтвознавства. Зважаючи на синтетичну природу досліджуваного явища, робота носить комплексний та міждисциплінарний характер. Без залучення знань із філософії, естетики, теорії кіно та телебачення складно осягнути такі багатогранні та складні феномени, як гібридна документалістика та мок’юментарі. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше на рівні одноосібної наукової розвідки акцентовану увагу на ролі художньо-стильових пошуків кіновиразності та гібридній документалістиці у формування контексту становлення мок’юментарі як жанрофоми та феномену аудіовізуальної культури другої половини ХХ століття. Висновки. Доведено, що не потрібно виключати практику втілення життєвого матеріалу у художньо-документальному творі, прямо пов’язану зі стильовими пошуками кіновиразності, як важливої детермінанти генеалогії мок’юментарі. Стверджується, що поява телебачення переконала, що рухливість меж хронікального та постановочного аспектів не вичерпується екранним синтезом та експериментами з формою, але стосується семантичної гібридизації, під дією яких всередині телевізійної документалістики утворилися різні жанроформи, як-от, мок’юментарі, документальна драми чи «докумило». Жанрові мутації та конвергентні процеси, які охопили і гібридну документалістику, зрештою спричинили розширення сфери документального у напрямку появи змішаних форм як гібридів сфери ігрового, фіктивного та реального, тобто трансформація художньо-естетичної системи документалістики призвела до появи мок’юментарі як ігрового кіно з вигаданим змістом у документальній формі в аудіовізуальній культурі другої половини ХХ століття.