Синтез мистецтв засобами скульптурних форм

Анотація

Мета роботи. Охарактеризувати синкретизм скульптурних форм у розвитку монументальної української скульптури; наголосити на національних особливостях розвитку національної скульптури на прикладі робіт сучасних українських скульпторів. Методологія роботи полягає і принципі цілісного та системного підходів до вивчення синтезу мистецтв у скульптурних формах українських митців. Застосовано аналітичний метод для вивчення наукових підходів щодо синтезу мистецтв, а також метод художньо-стилістичного, а також системно-функціонального щодо структурування мистецьких робіт як феномену сучасної монументальної скульптури. Наукова новизна дослідження полягає у дискурсі щодо синтезу мистецтв у мистецтвознавчому середовищі, охарактеризувавши деякі мистецькі твори, які відносяться до категорії монументальна скульптура. Висновки. Слід зазначити, що українському мистецькому просторі відбувається синтез між класичними формами та інтермедійними інсталяціями, що створює складний і багатошаровий контекст для сучасних художників. Сприйняття часу, простору та матеріалу стає пластичним і змінним, а це, у свою чергу, стимулює розвиток нових естетичних форм. Скульптурні образи мають значний вплив на формування стилів молодих митців, де акцентується не лише на силуетах, але й на конкретних елементах, що походять з різних форм. Митці вибудовують асоціативні візуальні ряди, втілюючи нереалістичні, але водночас глибоко символічні образи, які резонують із глядачами на емоційному рівні. У прикладах із майстерень, про які ви згадали, ми бачимо, як різноманітність матеріалів і художніх форм та способів виконання використовується для створення цілісних і завершених образів, що відображають синтез різних мистецтв. Тема синтезу мистецтвами різними скульптурними формами, які іноді здаються абсолютно несумісними, справді є однією з найактуальніших для дослідження.