Псалом №8 в українській хоровій музиці кінця ХХ – початку ХХІ століття: аналіз композиторських інтерпретацій (на прикладі творів Євгена Станковича та Олександра Яковчука)
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2024.313319Анотація
Мета статті – виявити особливості втілення духовного змісту Псалма №8 у хорових творах «Господи, Владико наш» Євгена Станковича та «Псалом №8» Олександра Яковчука. Методологія дослідження спирається на міждисциплінарний підхід, який включає історико-культурологічний, релігійно-філософський, текстологічний та музикознавчий аспекти. Залучено такі методи: історичний, соціокультурний, текстологічний, музикознавчий, інтерпретаційний, порівняльний. Наукова новизна. Уперше розглянуто різні версії втілення духовного змісту Псалма №8 в українській сучасній хоровій музиці. На підставі порівняльного аналізу хорового концерту Є. Станковича «Господи, Владико наш» для мішаного хору a capella та хорової мініатюри О. Яковчука «Псалом №8» для соло тенора та чоловічого хору a capella виявлено відмінні та спільні риси в образно-емоційній, драматургічній та стилістичній сферах цих творів. Висновки. З’ясовано, що композитори по-різному розкрили образно-емоційний, змістовий та семантичний потенціал тексту псалма. Відмінності інтерпретацій стосуються вибору жанру, виконавського складу, відбору тексту, втілення образного змісту, емоційного наповнення, фактурних прийомів. Спільні риси обох творів виявляються у використанні хору a capella, тяжінні до гармонічної барвистості, органічному поєднанні акордового складу, прийомів імітаційної поліфонії та народного багатоголосся. Доведено, що задум хорового концерту передбачав піднесене урочисте звучання, а хорової мініатюри – глибоке медитативне зосередження у молитві.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.