Documenta на межі ХХ–ХХІ століть: переосмислення ролі мистецтва в глобальному контексті

Анотація

Мета статті – розглянути особливості міжнародної мистецької виставки documenta на межі ХХ–ХХІ століть, які закріпили за нею статус суперечливого міжнародного мистецького проєкту незвичного формату, який вплинув на переосмислення ролі сучасного мистецтва у глобальному контексті. Методологія дослідження передбачала застосування описового, системно-структурного, аналітичного методів для виявлення змін в організації міжнародних виставкових проєктів documenta на межі ХХ–ХХІ століть. Культурно-історичний підхід дав змогу розглянути виставкові проєкти в широкому суспільно-політичному контексті. Наукова новизна дослідження. Вперше в українському мистецтвознавстві розглянуло роль і значення міжнародної виставки documenta в трансформації дискурсу про сучасне мистецтво. Висновки. На відміну від Венеційської бієнале, стоденна виставка сучасного мистецтва documenta, яка відбувається кожні п’ять років, від моменту свого заснування у 1955 р. зосереджувалася не на національних павільйонах, а на більш загальній презентації, яка намагалася відтворити ландшафт того, що відбувалося на загальносвітовому мистецькому рівні. І хоча її ініціатор скульптор А. Боде спочатку задумав ефемерний простір, присвячений культурній спадщині Німеччини, зруйнованій нацистами, кожна наступна documenta мала глибокий вплив на світ мистецтва. Крім цього, documenta вважається чи не найбільш суперечливим заходом. Відповідну характеристику виставка здобула на межі століть завдяки впливу декількох обставин як організаційного, так і мистецько-презентаційного спрямування. Вперше подію такого масштабу в Європі очолила жінка К. Девід (documenta Х) та не європеєць, а американець нігерійського походження О. Енвезор (documenta ХІ). Крім того, обидва заходи звинувачували в тому, що вони не були художніми виставками у традиційному розумінні, а радше платформами для різних суспільно-політичних і академічних дискусій. Таке переосмислення самої концепції виставок трансформувало їх у майданчики для міждисциплінарних досліджень, що значно вплинуло на сучасне мистецтво, перетворивши його на засіб для критичного осмислення сучасних реалій і боротьби за соціальну справедливість. Так documenta стала справжнім міжнародним інтелектуальним форумом для художників, письменників і науковців, кинувши виклик традиційній мистецькій практиці, а також усій галузі мистецтва та культури.