ХАРАКТЕРНІ ВИДИ ТЕХНІКИ У ТВОРАХ ПОГРАНИЧЧЯ КЛАСИЦИЗМУ Й РОМАНТИЗМУ

Автор(и)

  • Zinoviy Burkackiy Одеська національна музична академія імені А.В.Нежданової, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2018.147426

Ключові слова:

інструменталізм, майстерність кларнетиста, класицизм, романтизм, бідермаєр, віртуозність

Анотація

Метою роботи є аналіз концертів для кларнета з оркестром Я.Стаміца, В.Моцарта і першої з чотирьох композицій цього роду Л.Шпора з метою виявлення найбільш відповідальних моментів звучання, що вимагають посиленої уваги виконавців під час підготовки до виступу і в процесі концертної гри. Наукова новизна дослідження визначається тим, що вперше у вітчизняному музикознавстві аналізуються в обраному ракурсі твори Я.Стаміца, В.Моцарта, Л.Шпора. Висновки. Із запропонованого історичного огляду випливає, що феномен концертного трактування кларнета з художньою апробацією його специфіки в композиторській творчості Я.Стаміца, В.Моцарта, Л.Шпора   склався в пору пізнього класицизму –  раннього романтизму – бідермаєру. У тренувальних збірниках рекомендованих етюдів більше ніж 70% усього матеріалу підлягає, природно, зазначеним базовим техніко-штриховим показникам майстерності кларнетиста. Запропонована ступінчастість проходження технічних рубежів у роботі кларнетиста, від початківця до майстра, стосується градацій складнощів відповідно до етапів технічного й артистичного зростання інструменталіста й особливостей його індивідуальної готовності. Проте зазначені три базові техніко-штрихові позиції (lеgаtо, stаccаttо, detashe), вихідним моментом яких усвідомлюється “наслідування оперному вокалу” (lеgаtо), а інструментальну “швидкість” втілюють два інші технічні прийоми-штрихи,  охоплюють, за можливості, весь інструктивний матеріал у збірниках, зібраних автором цього дослідження. В ньому втілені стилістичні “символи майстерності” кларнетиста, які є вихідною точкою  й основою  розвитку мистецтва гри на кларнеті.

Біографія автора

Zinoviy Burkackiy, Одеська національна музична академія імені А.В.Нежданової

кандидат мистецтвознавства, в.о.професора, завідувач кафедри духових і ударних інструментів

Посилання

Берман К. Руководство для кларнета. Перевод Ф.Циммермана и С.Розанова теоретической части школы для кларнета. Смоленск. 1894. 149 с.

Буркацкий З. Об основах пальцевой техники кларнетиста. Науковий вісник. Музичне мистецтво і культура. Вип.1. Одеса, 2000. С.330-337.

Диков Б. Методика обучения игре на кларнете. Москва: Госмузиздат, 1983.190 с.

Мюльберг К. Исследование некоторых компонентов техники кларнетиста.: Автор. дис.. кан. искусств: 17.00.03. Москва: ГМПИ им. Гнесиных. 23 с.

Петров В. Концерт для кларнета с оркестром Моцарта. Методика обучения игре на духовых инстру-ментах. Вып.4. М.: Музыка, 1976. С.157-187.

Bermann K. (1894). The manual of the clarinet. Translation of F. Zimmermann and S. Rozanov theoretical part of school for clarinet. Smolensk. [in Russian]

Burkackiy Z. (2000). About base technology finger of the clarinetist. The Scientific herald. The Music art and culture. Iss. 1. Odessa. P.330-337 [in Ukrainian]

Dikov B. (1983) Methods of teaching to play on klarnete. Moscow, Gosmuzizdat [in Russian]

Mulberg K. (1978). Study some component technology of clarinetist: The diss. of candidate of Arts accord-ing, spec.17.00.03 – musical art, Moscow: Gnesins GMPI [in Russian]

Petrov V. (1976). Concerto for clarinet with orchestra of Mozart. Methods of teaching to play on windinstruments. Iss.4. Moscow, Muzyka. P.157-187. [in Russian]

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-08-29

Номер

Розділ

Мистецтвознавство