Роль міфологеми світла і темряви у механізмі спадкоємності християнської релігійноїтрадиції
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2018.162499Ключові слова:
світло, темрява, релігійна спадкоємність, цінність, ідеал, аскетика, партиципація.Анотація
Мета – виявити культурологічну специфіку включення міфологеми світла і темряви до механізму спадко-ємності релігійної культури. Методологічну основу дослідження становить культурологічний підхід із залученням дискурсу міждисциплінарного діалогу, що детермінує інтеграцію принципів і методів релігієзнавства в культуроло-гічну аналітику дослідження. Методологічний базис наукової розвідки складає поєднання діяльнісного, аксіологіч-ного, етичного, філософсько-антропологічного, феноменолого-релігієзнавчого, функціонального, семіотичного і герменевтичного методів дослідження, адаптованих до культурологічного підходу в осмисленні механізму вклю-чення міфологеми світла і темряви в процес спадкоємності релігійної культури. Наукова новизна дослідження полягає, по- перше, у включенні міфологеми світла і темряви до проблемного поля соціо-гуманітарних дискусій, які ставлять за мету пошук нових культурних моделей, які утворювали б органічний синтез традиційних та іннова-ційних принципів у своїй структурі; по-друге, у розкритті особливостей трансляції успадкованого досвіду, що впливає на склад релігійної культури та визначає алгоритми соціокультурної динаміки суспільства. Осмислення ролі міфологеми світла і темряви як виразника спадкоємності християнської релігійної традиції розкриває перспе-ктиву розширення та поглиблення аналітичних можливостей культурології у вимірі релігійної культури. Висновки. Міфологема світла і темряви в механізмі спадкоємності релігійної культури є інструментом трансляції загальноп-рийнятної, повторюваної у відповідності до основ християнського світобачення та одночасно унікальної смисло-життєвої стратегії особистості, особливостей її духовного досвіду – боротьби та творчості. Включення міфологе-ми світла і темряви до спадкоємності розвитку релігійної культури обумовлене їх активним залученням до аксіо-логічного та етичного вимірів останньої, які складають зміст ідейно-вмотивованої та цілеспрямованої діяльності людей з подальшою передачею наступним поколінням отриманого культурно-релігійного досвіду /результату.
Посилання
Августин Блаженный О граде Божием/Блаженный Августин.– Минск: Харвест.–М.:АСТ,2000.–1296с.
Ассман Я. Культурная память: Письмо, память о прошлом и политическая идентичность в высоких культурах древности / пер. с нем. М. М. Сокольской / Я. Ассман. – М. : Языки славянской культуры, 2004. – 368с.
Афонский патерик или жизнеописания святых на святой Афонской горе просиявших : в 2 ч. Ч. 2. –М.
Тип. И. Ефимова, 1897. – 486 с.
Баллер Э. А. Преемственность в развитии культуры / Э. А. Баллер. – М. : Наука, 1969. – 294с.
Біблія або книги Святого письма Старого та Нового заповіту. – Б. м. : Об’єднання біблійних товариств, 1990. – 1233с.
Герчанівська П. Е. Українська народна культура: християнський вимір: монографія / П. Е. Герчанівсь-ка. – К. : Університет "Україна", 2011. – 426с.
Гуссерль Э. Картезианские размышления / пер. с нем. Д. В. Скляднев, вступ. ст. Я. А. Слинин / Э. Гуссерль. – Санкт-Петербург : Наука, СПбО, 2001. – 315 с.
Древний патерик, изложенный по главам. – М. : Тип.-лит. И. Ефимова, 1899. – 428с.
Избранные жития святых (III–IX вв.) / ред. А. Карпов. – М. : Молодая гвардия, 1992. – 412с.
Капріцин І. І. Спадкоємність у розвитку релігійної культури : дис. на здобуття наук. ступеня докт. фі-лософ. наук : [спец.] 09.00.03 "Соціальна філософія та філософія історії" / Держ. вищий навч. заклад Запоріж. нац. ун-т, 2017. – 459с.
Капріцин І. І. Філософська рефлексія розвитку релігійної культури: монографія / І. І. Капріцин. – Запоріжжя : КСК-Альянс, 2016. – 260с.
Лезгина Д. В. Проблема преемственности поколений (в западноевропейской философии): автореф. дис. на соискание ученой степени кандидата философских наук: [спец.] 09.00.11 "Социальная философия". – Санкт-Петербург, 2004. – 20с.
Мид М. Культура и преемственность. Исследование конфликта между поколениями / М. Мид // Куль-тура и мир детства. – М. : Наука; Главная редакция восточной литературы, 1988. – С. 322–361. [Электронный ресурс]. Режим доступа : http: //www.childsoc.ru/doc/virt2.pdf
Отто Р. Священное. Об иррациональном в идее божественного и его соотношении с рациональным / Р. Отто. – Санкт-Петербург : Изд. Санкт-Петербург. ун-та, 2008. – 269с.
Палама Григорий, святитель. Беседы (Омилии) : в 3 ч. Ч. 2 / Григорий Палама. – М. : Паломник, 1993. – 254с.
Панков Г. Д. Феномен священного у "Житії" Феодосія Печерського / Історія релігій в Україні. Кн. 2 / упоряд. О. Киричук, М. Омельчук, І. Орлевич / Г. Д. Панков. – Л. : Логос, 2014. – С.13–20.
Первушина О. В. Культурная преемственность, культурная память и традиция: соотношение понятий как культурологическаяпроблема /О.В.Первушина//Мир науки культуры образования, 2011.–№1(26).–С.324–328.
Савин А. Э. Генезис трансцендентальной монадологии в работах "позднего" Э. Гуссерля / А. Э. Са-вин // Вопросы философии. – 2009. – № 8. – С.113–135.
Симфония-указатель на "Жития святых" / автор-сост. И. Т. Лапкин. – Барнаул : Крестовоздвиженская община, 2002. – 392с.
Avgustin Blazhennyy (2000). The City of God. Minsk : Kharvest. Moskva : AST [inRussian].
Assman, Ya. (2004). Cultural Memory: Letter, Memory of the Past and Political Identity in High Cultures of Antiquity. Moskva : Yazyki slavyanskoy kultury [inRussian].
The Athos Patericon or the Life Descriptions of the Saints on the Holy Mount of Athos. Part 2. (1897).Moskva Tip. I. Efimova [in Russian].
Baller, E. A. (1969). Continuity in the Development of Culture. Moskva : Nauka [inRussian].
The Bible or the Book of the Holy Writ of the Old and New Testament. (1990). N.p. : Ob'jednannja biblijnykh tovarystv [inUkrainian].
Gherchaniv’ska, P. E. (2011). Ukrainian Folk Culture: Christian Dimension: Monograph. Kyjiv : Universytet "Ukrajina" [inUkrainian].
Gusserl, E. (2001). Cartesian Reflections. Sankt – Peterburg : Nauka, SPbO [inRussian].
Ancient Patericon set out in the chapters. (1899). Moskva : Tip.-lit. I. Efimova [inRussian].
Karpov,A.(Eds.).(1992).SelectedLifeoftheSaints(III-IXcenturies).Moskva:Molodayagvardiya[inRussian].
Kapricyn, I. I. (2017). Continuity in the Development of Religious Culture. Doctor’s thesis. Zaporizhzhya : Zaporizh. nac. un-t [inUkrainian].
Kapricyn, I. I. (2016). Philosophical Reflection of the Development of Religious Culture. Zaporizhzhya : KSK-Aljjans [in Ukrainian].
Lezgina, D. V. (2004). The Problem of Continuity of Generations (in the Western European Philosophy). Extended abstract of candidate’s thesis. Sankt-Peterburg : N.p. [inRussian].
Mid, M. (1988). Culture and Continuity. Study of Conflict between Generations. Kultura i mir detstva, (pp. 322-361). Retrieved from http: //www.childsoc.ru/doc/virt2.pdf
Otto, R. (2008). Sacred. Irrational in the Idea of the Divine and its Relation to the Rational. Sankt-Peterburg : Izd. Sankt-Peterburg. un-ta [inRussian].
Palama Grigoriy, svyatitel. (1993). Conversations (Omilies). Part 2. Moskva : Palomnik [inRussian].
Pankov, Gh. D. (2014). The Phenomenon of the Sacred in the “Life” of Theodosius of the Caves (Vols. 2), (pp. 13-20). L’viv : Loghos [inUkrainian].
Pervushina, O. V. (2011). Cultural Continuity, Cultural Memory and Tradition: the Relation of Concepts as a Cultural Problem. Mir nauki kultury obrazovaniya, 1, 324-328 [inRussian].
Savin, A. E. (2009). Genesis of the Transcendental Monadology in the Works of “late” E. Husserl. Voprosy filosofii, 8, 113-135 [inRussian].
Lapkin, I. T. (2002). Symphony-Pointer to the "Life of the Saints". Barnaul : Krestovozdvizhenskaya obshchina [inRussian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
