Роль міфологеми світла і темряви у механізмі спадкоємності християнської релігійноїтрадиції
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2018.162499Ключові слова:
світло, темрява, релігійна спадкоємність, цінність, ідеал, аскетика, партиципація.Анотація
Мета – виявити культурологічну специфіку включення міфологеми світла і темряви до механізму спадко-ємності релігійної культури. Методологічну основу дослідження становить культурологічний підхід із залученням дискурсу міждисциплінарного діалогу, що детермінує інтеграцію принципів і методів релігієзнавства в культуроло-гічну аналітику дослідження. Методологічний базис наукової розвідки складає поєднання діяльнісного, аксіологіч-ного, етичного, філософсько-антропологічного, феноменолого-релігієзнавчого, функціонального, семіотичного і герменевтичного методів дослідження, адаптованих до культурологічного підходу в осмисленні механізму вклю-чення міфологеми світла і темряви в процес спадкоємності релігійної культури. Наукова новизна дослідження полягає, по- перше, у включенні міфологеми світла і темряви до проблемного поля соціо-гуманітарних дискусій, які ставлять за мету пошук нових культурних моделей, які утворювали б органічний синтез традиційних та іннова-ційних принципів у своїй структурі; по-друге, у розкритті особливостей трансляції успадкованого досвіду, що впливає на склад релігійної культури та визначає алгоритми соціокультурної динаміки суспільства. Осмислення ролі міфологеми світла і темряви як виразника спадкоємності християнської релігійної традиції розкриває перспе-ктиву розширення та поглиблення аналітичних можливостей культурології у вимірі релігійної культури. Висновки. Міфологема світла і темряви в механізмі спадкоємності релігійної культури є інструментом трансляції загальноп-рийнятної, повторюваної у відповідності до основ християнського світобачення та одночасно унікальної смисло-життєвої стратегії особистості, особливостей її духовного досвіду – боротьби та творчості. Включення міфологе-ми світла і темряви до спадкоємності розвитку релігійної культури обумовлене їх активним залученням до аксіо-логічного та етичного вимірів останньої, які складають зміст ідейно-вмотивованої та цілеспрямованої діяльності людей з подальшою передачею наступним поколінням отриманого культурно-релігійного досвіду /результату.
Посилання
Августин Блаженный О граде Божием/Блаженный Августин.– Минск: Харвест.–М.:АСТ,2000.–1296с.
Ассман Я. Культурная память: Письмо, память о прошлом и политическая идентичность в высоких культурах древности / пер. с нем. М. М. Сокольской / Я. Ассман. – М. : Языки славянской культуры, 2004. – 368с.
Афонский патерик или жизнеописания святых на святой Афонской горе просиявших : в 2 ч. Ч. 2. –М.
Тип. И. Ефимова, 1897. – 486 с.
Баллер Э. А. Преемственность в развитии культуры / Э. А. Баллер. – М. : Наука, 1969. – 294с.
Біблія або книги Святого письма Старого та Нового заповіту. – Б. м. : Об’єднання біблійних товариств, 1990. – 1233с.
Герчанівська П. Е. Українська народна культура: християнський вимір: монографія / П. Е. Герчанівсь-ка. – К. : Університет "Україна", 2011. – 426с.
Гуссерль Э. Картезианские размышления / пер. с нем. Д. В. Скляднев, вступ. ст. Я. А. Слинин / Э. Гуссерль. – Санкт-Петербург : Наука, СПбО, 2001. – 315 с.
Древний патерик, изложенный по главам. – М. : Тип.-лит. И. Ефимова, 1899. – 428с.
Избранные жития святых (III–IX вв.) / ред. А. Карпов. – М. : Молодая гвардия, 1992. – 412с.
Капріцин І. І. Спадкоємність у розвитку релігійної культури : дис. на здобуття наук. ступеня докт. фі-лософ. наук : [спец.] 09.00.03 "Соціальна філософія та філософія історії" / Держ. вищий навч. заклад Запоріж. нац. ун-т, 2017. – 459с.
Капріцин І. І. Філософська рефлексія розвитку релігійної культури: монографія / І. І. Капріцин. – Запоріжжя : КСК-Альянс, 2016. – 260с.
Лезгина Д. В. Проблема преемственности поколений (в западноевропейской философии): автореф. дис. на соискание ученой степени кандидата философских наук: [спец.] 09.00.11 "Социальная философия". – Санкт-Петербург, 2004. – 20с.
Мид М. Культура и преемственность. Исследование конфликта между поколениями / М. Мид // Куль-тура и мир детства. – М. : Наука; Главная редакция восточной литературы, 1988. – С. 322–361. [Электронный ресурс]. Режим доступа : http: //www.childsoc.ru/doc/virt2.pdf
Отто Р. Священное. Об иррациональном в идее божественного и его соотношении с рациональным / Р. Отто. – Санкт-Петербург : Изд. Санкт-Петербург. ун-та, 2008. – 269с.
Палама Григорий, святитель. Беседы (Омилии) : в 3 ч. Ч. 2 / Григорий Палама. – М. : Паломник, 1993. – 254с.
Панков Г. Д. Феномен священного у "Житії" Феодосія Печерського / Історія релігій в Україні. Кн. 2 / упоряд. О. Киричук, М. Омельчук, І. Орлевич / Г. Д. Панков. – Л. : Логос, 2014. – С.13–20.
Первушина О. В. Культурная преемственность, культурная память и традиция: соотношение понятий как культурологическаяпроблема /О.В.Первушина//Мир науки культуры образования, 2011.–№1(26).–С.324–328.
Савин А. Э. Генезис трансцендентальной монадологии в работах "позднего" Э. Гуссерля / А. Э. Са-вин // Вопросы философии. – 2009. – № 8. – С.113–135.
Симфония-указатель на "Жития святых" / автор-сост. И. Т. Лапкин. – Барнаул : Крестовоздвиженская община, 2002. – 392с.
Avgustin Blazhennyy (2000). The City of God. Minsk : Kharvest. Moskva : AST [inRussian].
Assman, Ya. (2004). Cultural Memory: Letter, Memory of the Past and Political Identity in High Cultures of Antiquity. Moskva : Yazyki slavyanskoy kultury [inRussian].
The Athos Patericon or the Life Descriptions of the Saints on the Holy Mount of Athos. Part 2. (1897).Moskva Tip. I. Efimova [in Russian].
Baller, E. A. (1969). Continuity in the Development of Culture. Moskva : Nauka [inRussian].
The Bible or the Book of the Holy Writ of the Old and New Testament. (1990). N.p. : Ob'jednannja biblijnykh tovarystv [inUkrainian].
Gherchaniv’ska, P. E. (2011). Ukrainian Folk Culture: Christian Dimension: Monograph. Kyjiv : Universytet "Ukrajina" [inUkrainian].
Gusserl, E. (2001). Cartesian Reflections. Sankt – Peterburg : Nauka, SPbO [inRussian].
Ancient Patericon set out in the chapters. (1899). Moskva : Tip.-lit. I. Efimova [inRussian].
Karpov,A.(Eds.).(1992).SelectedLifeoftheSaints(III-IXcenturies).Moskva:Molodayagvardiya[inRussian].
Kapricyn, I. I. (2017). Continuity in the Development of Religious Culture. Doctor’s thesis. Zaporizhzhya : Zaporizh. nac. un-t [inUkrainian].
Kapricyn, I. I. (2016). Philosophical Reflection of the Development of Religious Culture. Zaporizhzhya : KSK-Aljjans [in Ukrainian].
Lezgina, D. V. (2004). The Problem of Continuity of Generations (in the Western European Philosophy). Extended abstract of candidate’s thesis. Sankt-Peterburg : N.p. [inRussian].
Mid, M. (1988). Culture and Continuity. Study of Conflict between Generations. Kultura i mir detstva, (pp. 322-361). Retrieved from http: //www.childsoc.ru/doc/virt2.pdf
Otto, R. (2008). Sacred. Irrational in the Idea of the Divine and its Relation to the Rational. Sankt-Peterburg : Izd. Sankt-Peterburg. un-ta [inRussian].
Palama Grigoriy, svyatitel. (1993). Conversations (Omilies). Part 2. Moskva : Palomnik [inRussian].
Pankov, Gh. D. (2014). The Phenomenon of the Sacred in the “Life” of Theodosius of the Caves (Vols. 2), (pp. 13-20). L’viv : Loghos [inUkrainian].
Pervushina, O. V. (2011). Cultural Continuity, Cultural Memory and Tradition: the Relation of Concepts as a Cultural Problem. Mir nauki kultury obrazovaniya, 1, 324-328 [inRussian].
Savin, A. E. (2009). Genesis of the Transcendental Monadology in the Works of “late” E. Husserl. Voprosy filosofii, 8, 113-135 [inRussian].
Lapkin, I. T. (2002). Symphony-Pointer to the "Life of the Saints". Barnaul : Krestovozdvizhenskaya obshchina [inRussian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.