ОСНОВИ ТЕОРІЇ ХОРОВОГО ДИРИГУВАННЯ ЯК СПІВВІДНОШЕННЯ ТВОРЧОСТІ РЕГЕНТА І ХОРМЕЙСТЕРА В ОДНІЙ ОСОБІ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2024.308404Анотація
Мета роботи – визначення основ смислотворення диригентським жестом регента і хормейстера згідно специфіки управління хором в церковно-прикладній і концертно-художній сферах виявлення вказаної спеціалізації, на основі знань про можливості в цьому плані корифеїв одеської хорової школи в особах К.Пігрова, Д.Загрецького, Л. Бутенко та інших знаних її представників. Методологічна основа – інтонаційний підхід школи Б. Асаф’єва в Україні, компаративно-герменевтичні і культурологічні пролонгації інтонаційності в працях Д. Андросової, Т. Вєркіної, О. Козаренка, І. Котляревського, І. Ляшенка, Лю Бінцяна, О. Маркової, О. Муравської, О. Соколової, Г. Шпак, В. Шульгіної, ін., із застосуванням науково-дослідницьких методів: мистецтвознавчо-аналітичного, описово-історичного, культурно-регіоністичного, релігієзнавчого, інтелектуально-біографічного визначення, ін. Наукова новизна роботи визначається тим, що вперше в Україні і поза нею виконавські відкриття названих величних представників одеської хорової школи стали предметом аналізу в конкретиці осмислення окремих прийомів, стильових знахідок, виокремлення регентської складової хормейстерського надбання за функцією смислового ядра виконавської виразності управління хором. Висновки. Вперше в українському музикознавстві чітко проведена розрізняюча риса між саме регентським і хормейстерським загалом принципом хорового диригування, з огляду на прикладний характер першого, але того, що зазначає генезис і атрибуцію хорового вокалу як спеціального смислу вираження ідеальних настанов людського світогляду, тоді як художня значущість живить хормейстерську роботу як у храмі, так і в концертно-театральній сферах. Також виділені «інструментальні» важелі хормейстерської діяльності як налагодження «інструменту» хорового багаторівнево ритмізованого звучання - і саме вокально-«мовленнєвий» пласт. З них перше тримається на мінімальній жестикуляції диригента, тоді як другий потребує певної пластичної виразності рухів рук, але минаючи самозначущість того «ручного балету», який в певних умовах заважає інтонаційній точності звуковираження. Вперше піднято питання щодо інтонаційної продуктивності звукоподання диригента на рівні тренажу і виступу підготовленого майстром хора.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
