ОСНОВИ ТЕОРІЇ ХОРОВОГО ДИРИГУВАННЯ ЯК СПІВВІДНОШЕННЯ ТВОРЧОСТІ РЕГЕНТА І ХОРМЕЙСТЕРА В ОДНІЙ ОСОБІ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2024.308404Анотація
Мета роботи – визначення основ смислотворення диригентським жестом регента і хормейстера згідно специфіки управління хором в церковно-прикладній і концертно-художній сферах виявлення вказаної спеціалізації, на основі знань про можливості в цьому плані корифеїв одеської хорової школи в особах К.Пігрова, Д.Загрецького, Л. Бутенко та інших знаних її представників. Методологічна основа – інтонаційний підхід школи Б. Асаф’єва в Україні, компаративно-герменевтичні і культурологічні пролонгації інтонаційності в працях Д. Андросової, Т. Вєркіної, О. Козаренка, І. Котляревського, І. Ляшенка, Лю Бінцяна, О. Маркової, О. Муравської, О. Соколової, Г. Шпак, В. Шульгіної, ін., із застосуванням науково-дослідницьких методів: мистецтвознавчо-аналітичного, описово-історичного, культурно-регіоністичного, релігієзнавчого, інтелектуально-біографічного визначення, ін. Наукова новизна роботи визначається тим, що вперше в Україні і поза нею виконавські відкриття названих величних представників одеської хорової школи стали предметом аналізу в конкретиці осмислення окремих прийомів, стильових знахідок, виокремлення регентської складової хормейстерського надбання за функцією смислового ядра виконавської виразності управління хором. Висновки. Вперше в українському музикознавстві чітко проведена розрізняюча риса між саме регентським і хормейстерським загалом принципом хорового диригування, з огляду на прикладний характер першого, але того, що зазначає генезис і атрибуцію хорового вокалу як спеціального смислу вираження ідеальних настанов людського світогляду, тоді як художня значущість живить хормейстерську роботу як у храмі, так і в концертно-театральній сферах. Також виділені «інструментальні» важелі хормейстерської діяльності як налагодження «інструменту» хорового багаторівнево ритмізованого звучання - і саме вокально-«мовленнєвий» пласт. З них перше тримається на мінімальній жестикуляції диригента, тоді як другий потребує певної пластичної виразності рухів рук, але минаючи самозначущість того «ручного балету», який в певних умовах заважає інтонаційній точності звуковираження. Вперше піднято питання щодо інтонаційної продуктивності звукоподання диригента на рівні тренажу і виступу підготовленого майстром хора.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
