ІДЕАЛЬНА СКЛАДОВА ЖИВОЇ РЕЧОВИНИ ТА ІДЕАЛЬНА СКЛАДОВА КУЛЬТУРНОЇ РЕЧОВИНИ: ПОШУКИ СФЕРИ ПЕРЕТИНУ

Автор(и)

  • Valeryy Atamanchuk-Anhel

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2014.137933

Ключові слова:

матеріальне, ідеальне, функція, відображення, закон, морфізм, життя, культура, єдність, творчість

Анотація

У статті аналізується паралелізм, схожі риси ідеальних складових живої і культурної речовини. Дослідження культури (в самому широкому її розумінні) дали можливість виявити (виділити) в живій речовині речовину культурну і як елемент визначити в ній людину культурну, чітко виявити (на рівні експерименту) в культурній речовині окрему ідеальну складову – культуру. Аналіз взаємозв'язку культуро-ідеальних, біоідеальних складових засвідчив перспективність використовувати у дослідженні культурної речовини експериментально підтверджені наукові напрацювання, зроблені свого часу щодо живої речовини.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-08-26

Номер

№ 2 (2014)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.