ПОСТМОДЕРНІСТСЬКІ ТЕНДЕНЦІЇ У РОЗУМІННІ СУЧАСНОЇ МОДИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2015.138442Ключові слова:
мода, цінності, постмодернізм, постмодерністський дискурсАнотація
У статті висвітлено постмодерністські тенденції у розумінні моди, зокрема вказано на необхідність розробки нової стратегії дослідження моди з огляду на мінливість і швидкоплинність процесів культурної динаміки з одного боку та потребу коригування ряду наукових положень з урахуванням нинішнього розуміння трансформації соціуму – з іншого. Відзначено, що в контексті естетики постмодернізму мода привернула увагу дослідників як найбільш представлений на поверхні культурного поля феномен. Зазначено, що мода володіє характерними для постмодерну ознаками: еклектикою, широким цитуванням попередніх епох, переходом від творчості до компіляції. Наголошено, що мода одночасно позиціонує себе як система, яка саморозвивається, і як соціальний інститут з розвинутою інфраструктурою. Відзначено, що застосування постмодерністського дискурсу дає змогу глибоко розкрити феномен сучасної моди і наочно демонструє адекватність ключових категорій естетики постмодернізму для аналізу моди.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.