НАЦІОНАЛЬНІ ВИТОКИ ФОРТЕПІАННОГО СИМВОЛІЗМУ ВИКОНАВСЬКОГО СТИЛЮ О.СКРЯБІНА
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2016.138508Ключові слова:
національний стиль, символізм, фортепіанний символізм, виконавський стиль, салонне мистецтвоАнотація
Мета роботи. Визначити показники фортепіанного виконавського стилю Скрябіна, його символістських витоків, вкорінених в імпресіонізмі – символізмі К. Дебюссі та салонності піаністики Ф.Шопена. Методологічна основа роботи – інтонаційний ракурс стильового компаратива, як це запропоновано в працях різних авторів [6; 4], а також в герменевтичних позиціях А.Лосєва [5] та ін. Наукова новизна роботи визначається оригінальністю ідеї симво-лістського принципу клавірності Скрябіна, відтворюючого в умовах фортепіанної гри «равноручну» гру клавесинної традиції. Висновки. Виконавський стиль Скрябіна визначається динамічними та фактурними обмеженнями салонної традиції, яка протистоїть театралізованій оркестральній манері постлістовського академічного піанізму. Запропонована систематизація відомостей про російське салонне мистецтво. Також виділене місце Скрябіна в символістській салон-ності початку ХХ ст. відповідно до традиції російського салонного піанізму Москви та Петербурга.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.