«ТАНГЕЙЗЕР» Р. ВАГНЕРА У РІЧИЩІ ЕВОЛЮЦІЙНИХ ШЛЯХІВ НІМЕЦЬКОГО МУЗИЧНОГО ТЕАТРУ: МІФОПОЕТИЧНІ ТА ЖАНРОВО-СТИЛЬОВІ АСПЕКТИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2018.147532Ключові слова:
німецький музичний театр, музичний театр р. Вагнера, «тангейзер» р. Вагнера, романтизм, бідермаєр.Анотація
Мета – виявлення поетико-інтонаційної унікальності опери Р. Вагнера «Тангейзер» у річищі еволюційної, міфопоетичної та жанрово-стильової специфіки німецького музичного театру XIX століття. Методологія роботи спирається на інтонаційну концепцію музики в ракурсі інтонаційно-стилістичного, етимологічного аналізу, спадкоємного від Б. Асаф’єва та його послідовників, а також на міждисциплінарний та історико-культурологічний підходи. Останні дозволяють виявити духовно-смислову та стильову специфіку музичного театру Р. Вагнера та виділити його із загальноєвропейського культурного ареалу середини XIX століття. Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про поетику музичного театру Р. Вагнера, зокрема опери «Тангейзер», що виступає одним з показових зразків німецької опери вказаного періоду і, водночас, демонструє глибинний зв’язок з жанрово-стильовими і міфопоетичними шуканнями культури «великого німецького століття» (Гуго фон Гофмансталь). Висновки. Інтонаційно-драматургічні, духовно-смислові характеристики вагнерівського «Тангейзера» демонструють показову для німецького музичного театру середини XIX ст. стильову подвійність, що базується на перетині романтичної та бідермайєрівської традиції. Романтична якість «Тангейзера» проявляється і в очевидних паралелях образа головного героя (міннезінгера) і сучасного (для епохи Р. Вагнера) митця, заклопотаного пошуками ідеалу; і в акцентуванні ідеї двомирря, що виявляється на рівні протиставлення реального та ірреального. З музичною характеристикою останнього (грот Венери) пов’язана новаційна музична мова, що спирається на широкий спектр музично-виразних засобів (хроматика, тональна нестійкість, темброве багатство тощо). Водночас поетика вагнерівського «Тангейзера» демонструє зв’язок із духовно-стильовими якостями німецького бідермаєра, що виявляється в асоціаціях сюжету опери з притчею про «блудного сина»; в певній ідеалізації характеристики реального світу, що спирається на типологію пасторалі та традиції церковного співацького вжитку; в духовній концепції образу Єлизавети, що сходить до житійно-містеріальних джерел та їх жанрово-типологічних характеристик.
Посилання
Антипова Н. А. Фантастическое в немецкой романтической опере. – Дисс. … канд. искусствове-дения : 17.00.02 – музыкальное искусство. М.: Московская государственная консерватория им. П. И. Чайковского, 2007. 182 с.
Асафьев Б. В. Музыкальная форма как процесс. Книги первая и вторая. Л. : Государственное музы-кальное издательство, 1963. 379 с.
Блок А. Поэзия. Драмы. Проза. М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2001. 799 с.
Виставкіна О. І. Зингшпіль як жанрова модель у становленні німецької опери URL: www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/chasopys/2011_3/07_vystavkina.pdf (дата звернення: 03.07. 2011).
Девятова Н. Н. Рихард Вагнер в контексте культурфилософской мысли Германии и России XIX – начала ХХ веков. Автореф. дисс…. канд. философских наук : 24.00.01 – Теория и история культуры. Саранск: Мордовский государственный университет, 2001. 16 с.
Иванова О. Н. Gesamtkunstwerk: культурфилософские основания, их репрезентация в теоретиче-ском и художественном наследии Р. Вагнера. Автореф. дисс… канд. культурологии : 24.00.01 – Теория и исто-рия культуры. Киров: Костромской государственный университет им. Н. А. Некрасова, 2007. 18 с.
Иващенко Т. С. Мифопоэтическая интерпретация культуры средневековой Европы в творчестве Рихарда Вагнера. Дисс… канд.. культурологии : 24.00.02 – Историческая культурология. Нижневартовск: Нижневартовский государственный педагогический университет, 1999. 150 с.
Иоффе И. И. Мистерия и опера. Немецкое искусство XVI-XVIII вв. // И. И. Иоффе. Избранное. Часть 2. Культура и стиль. М.: ООО «РАО Говорящая книга», 2010. С. 659-900.
Кириллина Л. Классический стиль в музыке XVIII – начала XIX века. Ч. III: Поэтика и стилистика. М.: Издательский дом «Композитор», 2007. 376 с.
Кириллина Л. Русалки и призраки в музыкальном театре XIX века. Музыкальная академия. 1995. № 1. С. 60-71.
Кузнецова А.В. Миф и музыка в позднем немецком романтизме (на примере тетралогии Р. Вагнера «Кольцо Нибелунга»). Белгород: ИПЦ «ПОЛИТЕРРА», 2013. 171 с.
Левик Б. Рихард Вагнер. М.: Музыка, 1978. 448 с.
Ливанова Т. История западноевропейской музыки до 1789 года: учебник. В 2-х томах. – М.: Музыка, 1982. Т. 2. XVIII век. 622 c.
Михайлюта А. В. Миф и музыка в философской культуре позднего немецкого романтизма (на при-мере творчества Р. Вагнера). Автореф. дисс… канд. философских наук : 24.00.01 – Теория и история культуры. Белгород: БГУ, 2007. 23 с.
Муравська О. В. Східнохристиянська парадигма європейської культури і музика XVIII-XX століть: мо-нографія. Одеса: Астропринт, 2017. 564 с.
Рощенко Е. (Аверьянова). Новая мифология романтизма и музыка (проблемы энциклопедического анализа музыки). Харьков: ХНУРЕ, 2004. 288 с.
Серова Н. С. Воплощение мироустроительной идеи в творчестве Р. Вагнера и А. Н. Скрябина. Автореф. дисс… канд. искусствоведения : 17.00.09 – Теория и история искусства. Саратов: Саратовская государственная консерватория (академия) им. Л. В. Собинова, 2009. 23 с.
Ферман В. Э. Немецкая романтическая опера // Ферман В. Э. Оперный театр. Статьи исследо-вания. М.: Государственное музыкальное издательство, 1961. С. 185-211.
Чигарева Е. И. Оперы Моцарта в контексте культуры его времени: Художественная индивидуаль-ность. Семантика. – Изд. 3-е, испр. и доп. М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. 280 с.
Antipova, N. A. (2007). Fantastic in the German romantic opera. Candidate’s thesis. Moscow: Moskovskaya gosudarstvennaya konservatoriya im. P. I. Chaykovskogo [in Russian].
Asaf'yev, B. V. (1963). Musical form as a process. Books are the first and second. Leningrad: Gosudarstvennoye muzykal'noye izdatel'stvo [in Russian].
Block, A. (2001). Poetry. Dramas. Prose. Moscow : OLMA-PRESS [in Russian].
Vistavkina, O.I. (2011). Retrieved from www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/chasopys/2011_3/07_vystavkina.pdf
Devyatova, N.N. (2001). Richard Wagner in the context of the cultural philosophical thought of Germany and Russia XIX – early XX centuries. Extended abstract of candidate’s thesis. Saransk: Mordovskiy gosudarstvennyy universitet [in Russian].
Ivanova, O.N. (2007). Gesamtkunstwerk: cultural philosophical foundations, their representation in the theoretical and artistic heritage of R. Wagner. Extended abstract of candidate’s thesis. Kirov: Kostromskoy gosudarstvennyy universitet im. N. A. Nekrasova [in Russian].
Ivashchenko, T. S. (1999). Mythopoetic interpretation of the culture of medieval Europe in the work of Richard Wagner. Candidate’s thesis. Nizhnevartovsk: Nizhnevartovskiy gosudarstvennyy pedagogicheskiy universitet [in Russian].
Ioffe, I. I. (2010). Mystery and the Opera. German art of the XVI-XVIII centuries. Moscow : Govoryashchaya Kniga [in Russian].
Kirillina, L. (2007). Classical style in the music of the XVIII - early XIX century. Part III: Poetics and stylistics. Moscow : Kompozitor [in Russian].
Kirillina, L. (1995). Mermaids and ghosts in the musical theater of the XIX century. Muzykal'naya akademiya (1), 60-71 [in Russian].
Kuznetsova, A.V. (2013). Myth and Music in Late German Romanticism (on the example of R. Wagner's tetralogy "The Ring of the Nibelung"). Belgorod: IPC "POLYTERRA" [in Russian].
Levik, B. (1978). Richard Wagner. Moscow: Muzyka [in Russian].
Livanova, T. (1982). History of Western European music until 1789: a textbook. Moscow: Muzyka [in Russian].
Mykhailuta, A.V. (2007). Myth and music in the philosophical culture of late German Romanticism (on the example of R. Wagner's work). Extended abstract of candidate’s thesis. Belgorod: BGU [in Russian].
Muravs’ka, O. V. (2017). Eastern Christian paradigm of European culture and music of the XVIII-XX centuries. Odessa : Astroprint [in Ukrainian].
Roschenko, E. (Averyanova) (2004). New mythology of romanticism and music (problems of encyclopedic analysis of music). Kharkiv: KHNURE [in Ukrainian].
Serova, N. S. (2009). The embodiment of the world-building idea in the works of R. Wagner and A. N. Scriabin. Extended abstract of candidate’s thesis. Saratov: Saratovskaya gosudarstvennaya konservatoriya (akademiya) im. L. V. Sobinova [in Russian].
Ferman, V. E. (1961). German Romantic Opera. Moscow : Gosudarstvennoye muzykal'noye izdatel'stvo [in Russian].
Chigareva, E. I. (2009). Mozart's operas in the context of the culture of his time: Artistic individuality. Semantics. Moscow: Knizhnyy dom «LIBROKOM» [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
