ФРІ-ДЖАЗ ЯК ПРОСТІР СВОБОДИ У МУЗИЦІ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2020.220573Ключові слова:
фрі-джаз, свобода, імпровізація, академічна музика.Анотація
Мета дослідження полягає у розкритті специфіки формування фрі-джазу, наголошенні на його сутнісних ознаках та окресленні шляхів взаємодії з іншими напрямками музичного мистецтва, що виступають проявами свободи даного напрямку. Методологія дослідження передбачає застосування порівняльного методу задля висвітлення особливостей прояву фрі-джазової стилістики в творчості різних музикантів. Використання аналітичного та системного підходів доречне задля виділення сутнісних ознак напрямку та їх узагальнення. Наукова новизна. Розкрито особливості фрі-джазу як напрямку, що відповідає естетиці постмодернізму. Підкреслено його здатність до взаємодії з академічною та етнічною музикою, від яких запозичуються нетрадиційні способи звуковидобування, прийоми гри, інструментарій та принципи організації композиції. Висновки. Фрі-джаз є однією з перспективних течій сучасного музичного мистецтва. Його сутнісними ознаками є прагнення до свободи – у ладовому, ритмічному, структурному відношенні. Надзвичайно великий вплив на формування фрі-джазових імпровізацій мала академічна музика. Саме взаємодія з авангардною музичною культурою привносять у джаз відмову від тональності як такої, що може замінюватись на політональність, атональність чи навіть з’являються елементи серіальності. Важливою рисою фрі-джазу є прагнення до розкриття свободи митця, що може проявлятись у тотальній імпровізаційності творів, запозиченні елементів етнічної музики, акціонізму, перформативності. Нерідко фрі-джаз сприймається як музика протесту, що має гостро соціальний характер та спрямована проти політики окремих діячів чи партій.
Посилання
Volkov, A.V. (2014). Free Jazz - the Highest Form of Playing Music. Interview with Leo Records label founder Leo Feigin. Retrieved from https://www.zvuki.ru/ R/P/33799/ [in Russian].
Gorbunova, L.I. (2011). Postmodern as a trend of development of the culture of the XX century. Vestnik MGTU. Vol. 14, №2, pp. 265-271. [in Russian].
Olendarʹov, V. M. (1995). Domestic jazz and the problem of style. Extended abstract of the candidate’s thesis. Kyiv: KDC named by P.Chaikovskyi [in Ukrainian].
Symonenko, V. (1981). The Lexicon of jazz. Kyiv: Muzychna Ukrayina [in Ukrainian].
Free jazz as a protest: This Saxophone Kills Fascists. Retrieved from https://katacult.com/fri-dzhaz-kak-protiest-this-saxophone-kills-fascists [in Russian].
Baskerville, J. D. (1994). Free Jazz: A Reflection of Black Power Ideology. Journal of Black Studies. Vol. 24. No. 4, pp. 484-497. [in English].
Jost, Ekkehard. 1994. Free Jazz. Nw York: Da Capo Press [in English].
Kemfeld, Barry (editor). 1991. The Blackwell Guide to Recorded Jazz. Oxford: Blackwell Publishers [in English].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.