Специфіка тілесних ідентифікаційних практик у соціальних мережах: вітчизняний вимір
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2022.262205Анотація
Метою роботи є визначення особливостей формування тілесних ідентифікаційних практик у соціальних мережах на основі вітчизняного досвіду. Методологія дослідження ґрунтується на використанні аксіологічного, компаративного аналізу, герменевтичної інтерпретації та структурно-функціонального методу. Зазначений методологічний інструментарій дозволяє з’ясувати вплив культури споживання на ґенезу та специфіку репрезентацій ідентифікаційних практик у соціальних мережах. Наукова новизна полягає у здійсненні теоретичного аналізу, по-перше, морфози тілесних ідентифікаційних практик у соціальних мережах, по-друге, тілесних девіацій в контексті зіставлення Я/Інший, по-третє, актуальних напрямів конструювання тілесних практик, які ґрунтуються на прийнятті власного тіла незалежно від будь-яких ознак, особливостей, канонів краси, пропагованих масовою культурою. Висновки. Динаміка змін тілесних ідентифікаційних практик у соціальних мережах пов’язана з процесами глобалізації, постійним пришвидшенням «пульсу масової культури», комерціалізацією цінностей та втечею суспільства у віртуальний світ. Трансляція тіла у соціальних мережах зазнає впливу культури споживання, стереотипів, образів та еталонів, які популяризують масмедіа. Альтернативним напрямом тілесних ідентифікаційних практик є відмова від пропагованих масовою культурою тілесних канонів та фокусування на внутрішньому світі особистості.
Ключові слова: соціальні мережі, тілесні ідентифікаційні практики, образи, стереотипи, культура споживання.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
