Вузлова лялька як символ української ідентичності
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2022.269428Анотація
Мета дослідження – з’ясувати роль української вузлової ляльки у формуванні національної ідентичності. Методологія дослідження полягає у використанні історико-порівняльного методу для зіставлення відмінностей традиційної і сучасної народної ляльки та аналітичного методу для узагальнення і структуризації відомостей про українську вузлову ляльку. Наукова новизна полягає в аналізі особливостей традиційної і сучасної вузлової ляльки як культурного феномену в контексті усвідомлення власної ідентичності. Висновки. Вузлова народна лялька – це культурний феномен, у якому сконцентровано пам’ять української нації. Водночас вона є об’єктом творчої діяльності і предметом дитячої гри. Як об’єкт духовної спадщини народна лялька відображає самобутні риси естетики українського народу й демонструє вплив художньої культури на народну творчість. Вузлова народна лялька здатна зацікавити дітей і дорослих історією України, збагатити знаннями про звичаї та традиції українців, сприяти розвитку духовності та усвідомленню власної національної ідентичності.
Ключові слова: архетип, вузлова лялька, духовна спадщина, ідентичність, народна іграшка.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.