DOI: https://doi.org/10.32626/2227-6246.2017-38.%p

Домінуючий психоемоційний стан матері дитини, хворої на епілепсію

М. Б. Гасюк, М. Я. Дзюбинська

Анотація


У статті представлено результати дослідження домінуючого психоемоційного стану матері дитини, хворої на епілепсію. Обґрунтовано ідею про те, що успішність лікувально-реабілітаційного процесу залежить від психоемоційного стану матері, та вивчено роль матері у ситуації хвороби дитини. На підставі аналізу емпіричного дослідження встановлено залежність домінуючого стану матері від тривалості захворювання дитини. Підтверджено, що епілепсія дитини може розглядатися як стресогенний фактор, який негативно впливає на психоемоційний стан матері та детермінує виникнення у неї депресії. З’ясовано, що матері дітей підліткового віку (11–14 років) із тривалістю захворювання понад 5 років, порівняно з матерями дітей молодшого віку (7–10 років) із тривалістю захворювання менше 5 років, мають кращі показники рівня генералізованої тривоги й емоційної стійкості; вищу самооцінку та оптимістичніше ставляться до життєвої ситуації. Показано, що на перших етапах захворювання дитини матір ідентифікує себе з нею, і це призводить до погіршення психічної активності, підвищення рівня тривожності та виникнення депресії. З дорослішанням дитини матір більше втомлюється, у неї погіршується працездатність та знижується тонус. Виявлено, що, з одного боку, епілепсія є постійним стресом, який виснажує людину і змінює її психоемоційний стан, а з іншого – з часом матір адаптується до хвороби дитини, приймає її такою, як вона є. Завдяки самостійності дитини та досвіду переживання хвороби, матері підлітків, хворих на епілепсію, стають спокійнішими, менше переживають із приводу епілептичних нападів, починають вірити у свої можливості та готові долати життєві труднощі. Отримані результати можна використовувати для покращення надання психологічної допомоги сім’ям, які виховують дітей з епілепсією.


Ключові слова


епілепсія; домінуючий психоемоційний стан; ситуація хвороби; вікові особливості; депресія; стрес; самооцінка; адаптація.

Повний текст:

PDF

Посилання


Дзюбинська М. Я. Підвищення компетенції членів сім’ї дитини з епілепсією щодо вікової динаміки перебігу хвороби / Марія Ярославівна Дзюбинська // Актуальні проблеми психології особистості та міжособистісних взаємин : матеріали VІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (23 квітня 2016 р., м. Кам’янець-Подільський) / за ред. С. Д. Максименка, Л. А. Онуфрієвої. – Кам’янець-Подільський : Медобори-2006, 2016. – C. 41–43.

Дзюбинська М. Я. Психоемоційний стан батьків як чинник формування внутрішньої картини здоров’я дітей, хворих на епілепсію / Марія Ярославівна Дзюбинська // Особистість у соціальному, віковому та клінічному вимірі сучасного життя : зб. наукових статей Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки ; редкол.: Ж. П. Вірна (гол. ред.), О. Є. Іванашко, Н. К. Вічалковська. – Луцьк : Вид-во «Вежа-Друк», 2016. – С. 161–165.

Карлов В. А. Эпилепсия у подростков / Владимир Алексеевич Карлов, Андрей Сергеевич Петрухин // Неврология и психиатрия. – 2002. – № 9. – C. 9–13.

Меликян Э. Г. Особенности оценки качества жизни у больных эпилепсией детского и подросткового возраста / Элина Герасимовна Меликян, Константин Юрьевич Мухин // Эпилепсия и пароксизмальные состояния. – 2010. – № 2. – С. 32–38.

Психодиагностика стресса : практикум / Р. В. Куприянов, Ю. М. Кузьмина // М-во образ. и науки РФ, Казан. гос. технолог. ун-т. – Казань : КНИТУ, 2012. – 212 с.

Шалькевич Л. В. Состояние психоэмоционального статуса родителей воспитывающих детей с эпилепсией / Л. В. Шалькевич, В. Б. Смычек, А. И. Кудлач // Эпилепсия и пароксизмальные состояния. – 2015. – № 7 (3). – С. 26–31.

Davis E. The relationship between proxy reported healthrelated quality of life and parental distress: gender differences / E. Davis, B. Davies, E. Waters, N. Priest // Child Care Health Dev. – 2008. – Vol. 3, № 6. – P. 830–837.

Herzer M. Family functioning in the context of pediatric chronic conditions / M. Herzer, N. Godiwala, K. A. Hommel // Journal of Developmental Behavioral Pediatrics. – 2010. – Vol. 31, № 1. – P. 26–34.

Ronen G. M. Health-related quality of life in childhood epilepsy: Movingbeyond seizure control with minimal adverse effects / G. M. Ronen, D. L. Streiner, P. Rosenbaum // Health and Quality of Life Outcomes. – 2003. – Vol. 1. – P. 36.

Shore C. P. Identifying risk factors for maternal depression in families of adolescents with epilepsy / C. P. Shore, J. K. Austin, G. A. Huster // Journal for Specialists in Pediatric Nursing. – 2002. – Vol. 7. – P. 71–80.

Thompson P. J. The impact of chronic epilepsy on the family / P. J. Thompson, D. Upton // Seizure. – 1992. – Vol. 1. – P. 43–48.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.