Життя як подвиг: мотивація досягнення в процесі діяльності героїв-спортсменів
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2016-32.%25pКлючові слова:
М.Бендеров, панкратіон, рукопашний бій, кіокушинкай карате, мотивація досягнення, психологічні механізми розвитку мотивації досягнення, сенс життя, захисний механізм, діяльність.Анотація
У статті розглянуто мотивацію досягнення в процесі діяльності героїв-спортсменів. Визначено дефініції «мотивація», «мотивація досягнення», окреслено провідні напрями дослідження мотивації досягнення в сучасній зарубіжній і вітчизняній психології. Докладно розглядаються життєвий і спортивний шлях відомого майстра панкратіону та рукопашного бою Максима Бендерова, що загинув смертю героя в зоні АТО. Представлено провідні риси характеру спортсмена, що відіграли важливу роль у тренувальному та змагальному процесах, мотивації вищих спортивних досягнень. Виокремлено психологічні механізми розвитку мотивації досягнення: позитивне підкріплення, самопідкріплення, опосередковане підкріплення, імітаційна поведінка, інтерперсональний вплив, ідентифікація. Змагальні ситуації нерідко породжували тривогу в душі бійця. Відчуття тривоги давало можливість реагувати на загрозу адаптивним засобом завдяки виникненню захисного механізму заміщення, в процесі якого відбувалася переадресація з одного об’єкта на інший. У змагальному процесі у М.Бендерова прослідковується даний психологічний механізм захисту. У вирішальних двобоях у борця спрацьовує психологічний механізм захисту витиснення, що забезпечує первісний захист Его, який сприяє найбільш ефективному шляху уникнення тривоги, котрий можна визначити як «мотивоване забуття». Даний процес дає можливість уникнути усвідомлення почуттів, що породжують страждання та призводить до забуття травмуючих ситуацій. Завдяки дії цього психологічного механізму М.Бендеров був надзвичайно спокійним, врівноваженим, налаштованим на перемогу. Звернено увагу на емпатійну, альтруїстичну та гуманістичну спрямованість особистості борця в мирний час і на фронті, яка обґрунтовується і поясняюється теорією діалога й філософією вчинкового світу М.М.Бахтіна та логотерапією В.Франкла.Посилання
Бахтин М.М. К философии поступка /М.М.Бахтин // Философия и социология науки и техники: Ежегодник, 1984 –
– М. : Наука, 1986. – С. 82–157.
Уэйнберг Р.С. Основы психологии спорта и физической
культуры /Р.С.Уэйнберг, Д.Гоулд; Пер. с англ. – К.: Олимпийская литература, 2001. – 336 с.
Франкл В. Основы логотерапии. Психотерапия и религия /
В.Франкл.– СПб. : Речь, 2000. – 286 с.
Фрэнкин Р. Мотивация поведения: биологические, когнитивные и социальные аспекты. – 5-е изд. /Роберт
Фрэнкин. – СПб. : Питер, 2003. – 651 с.
Хекхаузен Х. Психология мотивации достижения /Хайнц
Хекхаузен; Пер. с англ. – СПб. : Речь, 2001. – 240 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.