Психолінгвістичні особливості репрезентації емоцій за допомогою концепту «страх»

Анотація

Мета статті – визначити роль емоцій у концептуальній і лінгвістичній картинах світу українського й англійського населення. Для розв’язання поставлених у роботі завдань використано такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення. Результати дослідження. Доведено, що страх є однією з фундаментальних емоцій, що виконує захисну функцію та супроводжується певними змінами діяльності вищої нервової системи, а саме: зміною частоти пульсу і дихання, показників артеріального тиску, роботи шлунку. Однак слід зауважити, що почуття страху стимулює здатність реагувати на несприятливі чинники об’єктивної дійсності. Перебуваючи у найвищій точці емоційного збудження, людина шукає шляхи розв’язання проблеми, оскільки страх специфічно викривляє дійсність, накладаючи відбиток на характер її сприйняття й інтерпретації. У несприятливій ситуації людина прагне якнайшвидше позбавитися від стану безпорадності, наляканості, мінімізувати дію загрозливого чинника. Ми можемо зробити висновок, що уявлення щодо емоції «страх» локалізуються у негативній асоціативно-образній зоні мовної картини світу. Показано, що організаційно емоціо-концептосфера являє собою сукупність ієрархічно упорядкованої парадигми, вербалізованої за допомогою лексичних і фразеологічних засобів емоційних концептів – «квантів» – структурованого знання щодо емоційного життя індивіда, які знаходяться один з одним у складних структурно-семантичних і функціональних відношеннях. Тому для дослідження природи емоціо-концептосфери надзвичайно важливо зрозуміти сутність емоційного концепту, описати і відобразити його складові, проаналізувати ті мовні засоби, якими вони репрезентуються. Обґрунтовано, що такий опис потребує врахування існуючих у соціокультурному житті спільноти психологічних, соціологічних і семіотичних факторів, що у сукупності утворюють загальнокультурний чинник, який детермінує формування та функціонування концептів як когнітивно-культурних явищ. Висновок. Отже, у сучасній англійській мові категоріально різні аспекти одиниці fear фіксуються похідними словотвірними одиницями, які експлікують: стан індивіда; риси характеру індивіда; негативну оцінність об’єкта загрози; манеру поведінки тощо. Фрейм емоційного концепту «страх», який містить дані декларативного характеру, відображає постійні та незмінні риси ситуації виникнення страху: поява загрози зумовлює виникнення страху, що виявляється у фізіологічних і поведінкових реакціях людини. Підсумовуючи зазначене вище, ми розглядаємо емоційний концепт «страх» як складну ядерно-периферійну конфігурацію знань про прототипові й непрототипові поняттєві, образні та ціннісні ознаки виникнення, переживання й усунення емоції страху. Зазначена конфігурація складає концептуальне підґрунтя, на якому вибудовується ядро значення різнорівневих одиниць-репрезентатів окресленого емоційного концепту в сучасній англійській мові. Вона ж бере участь у формуванні ментальних просторів, які конструюються під час сприйняття фрагментів англомовних текстів, що описують ситуацію переживання героєм стану страху. Якщо інформативна структура емоційного концепту «відповідає» за денотативний аспект значення його номінантів, то їх конотативний аспект фіксує місце концепту в англійській концептуальній картині світу. Статус у ній емоційного концепту «страх» зумовлюються ставленням етносу до корелюючої емоції. Йдеться про те, що, маючи біологічне підґрунтя, страх отримує соціалізовану, національно-культурно обумовлену форму прояву, яка цілком базується на національно специфічному, оцінному ставленні людини до емоцій як соціалізованого феномену. Будучи основою емоційного концепту «страх», зазначена емоція проектує особливості свого переживання на його семантичну структуру. Зокрема, соціалізованість страху, прояви якого є значною мірою нормативно детермінованими, зумовлює статус досліджуваного емоційного концепту як сутності глибоко аксіологічної, такої, що демонструє зв’язаність своїх значеннєвих елементів із національно забарвленими соціальними догмами та правилами, котрими емоція «страх» засуджується, а отже, повинна бути стримана і придушена.