Експериментальне вивчення психологічних умов розвитку самостійності старшокласників у плануванні професійних перспектив
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-50.308-327Ключові слова:
самостійність, професійна самовизначеність, планування професійних перспектив, саморегуляція, особистісна активність, відповідальність.Анотація
Мета статті – висвітлити результати експериментального вивчення психологічних умов розвитку самостійності старшокласників у плануванні професійних перспектив.
Методи дослідження: теоретичні: теоретико-методологічний аналіз сучасного стану досліджуваної проблеми; систематизація й узагальнення наукової літератури з проблеми дослідження; емпіричні: тестування за такими методиками: «Методика вивчення статусів професійної ідентичності» (авт. А. Азбель, А. Грецов); «Багатовимірна функціональна діагностика відповідальності» (авт. В. Прядеїн); «Стиль саморегуляції поведінки» (авт. В. Моросанова); «Діагностка самоактивації особистості» (авт. М. Одинцова, Н. Радчикова); математико-статистичні методи обробки експериментальних даних на базі пакету статистичних програм IBM SPSS-20 (описова статистика, кoрeляцiйний aнaлiз зa критeрiєм Спiрмeнa).
Результати дослідження. За допомогою теоретичного аналізу визначено психологічні умови розвитку самостійності старшокласників у плануванні професійних перспектив: особистісна активність; розвиненість саморегуляції; високий рівень відповідальності.
Вивчення прояву самостійності в плануванні професійних перспектив засвідчило, що більшість досліджуваних старшокласників знаходяться у процесі осмислення і вирішення проблеми вибору професії, водночас уявлення про професійне майбутнє нав’язані ззовні та не є результатом самостійного вибору.
Вивчення психологічних умов розвитку самостійності в старшому підлітковому віці показало, що для значної кількості досліджуваних підлітків характерні високий і середній рівні особистісної активності. Установлено, що в старших підлітків усвідомлення саморегуляції поведінки у плануванні професійних перспектив проявляється переважно на середньому рівні, тобто потреби в усвідомленому плануванні та програмуванні своєї поведінки не остаточно сформовані, залежні від ситуації та думки оточуючих людей. Зафіксовано нейтральність, ситуативний прояв відповідальності в переважної частки досліджуваних підлітків, що вказує на ситуативну самостійність і необхідність додаткового контролю для гарантії завершення розпочатого.
Висновки. За результатами дослідження статистично доведено, що психологічними умовами розвитку самостійності старшокласників у плануванні професійних перспектив є особистісна активність, розвиненість саморегуляції, високий рівень відповідальності.Посилання
Азбель А. А., Грецов А. Г. Выбираем профессию. Советы практического психолога. Методика изучения статусов профессиональной идентичности. Санкт-Петербург : Питер, 2009.
Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте. Санкт- Петербург : Питер, 2008. 398 с.
Климов Е. А. Психология профессионального самоопределения. Москва : Академия, 2010. 304 с.
Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. Москва : Политиздат, 1977. 302 с.
Моросанова В. И. Индивидуальный стиль саморегуляции: феномен, структура и функции в произвольной активности человека. Москва : Наука, 2001. 192 с.
Одинцова М. А., Радчикова Н. П. Разработка методики самоактивации личности. Психологические исследования. 2018. № 11 (58). С. 12. URL : http://psystudy.ru/index.php/num/2018v11n58/1558- odintsova58.html#e3.
Павлюк М. М. Психологія розвитку самостійності майбутнього фахівця: дис. … докт. психол. наук: 19.00.07. Київ, 2019. 497 с.
Професійне самовизначення учнівської молоді в умовах освітнього округу: монографія / Л. А. Гуцан, О. Л. Морін, З. В. Охріменко, О. М. Пархоменко, Л. І. Гриценок, І. І. Ткачук; за ред. О. Л. Моріна. Харків : Друкарня «Мадрид», 2016. 220 с.
Прядеин В. П. Психодиагностика личности: Избранные психологические тесты: Практикум. Сургут : Сургутский гос. пед. ун-т, 2014. 215 с.
Пряжников Н. С. Организация и методика производственного обучения: профориентология. Москва : Юрайт, 2019. 405 с.
Субботский Е. В. Строящееся сознание: монография. Москва : Смысл, 2007. 423 с.
Эльконин Д. Б. Избранные психологические труды. Проблемы возрастной педагогической психологии. Москва : Международная педагогическая академия, 1995. 219 с.
Эриксон Э. Г. Идентичность: юность и кризис / пер. с англ. Москва : Флинта, 2006. 352 с.
Athanasou, James A., & Perera, Harsha N. (Eds.) (2019). International Handbook of Career Guidance. Springer International Publishing. 851 р.
Holland, J. L. (1966). The psychology of vocational choice. Waltham (Mase) : Braisdell.
Super, D. E., Savickas, M. L., & Super, C. M. (1996). The Life-span, Life-space Approach to Careers: in D. Brown & L. Brooks (Eds.). Career Choice and Development. San Francisco : Jossey-Bass. Р. 121–178.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.