Евристична бесіда як засіб формування підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності

Автор(и)

  • Наталія Терновик Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-1425-2423
  • Олександр Гудима Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-8244-7284

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2021-51.190-214

Ключові слова:

евристична бесіда, суб’єкт навчальної діяльності, мислення учнів, процес спільної діяльності, взаємодія учнів, спілкування, психічні проблеми

Анотація

Мета дослідження – обґрунтувати методологічні засади з метою дослідження суб’єктності особистості й емпірично перевірити рівень сформованості суб’єктності школярів у підлітковому віці у процесі організації вчителем евристичної бесіди на уроках в освітньому процесі школи.

Для розв’язання поставлених у роботі завдань використано такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення. В якості експериментального методу використано метод анкетування. З метою проведення емпіричної частини дослідження було розроблено авторські анкети як для батьків, так і для вчителів. 

Результати дослідження. Отримані експериментальні дані свідчать про те, що групова робота позитивно впливає на індивідуальну діяльність учнів. У наших експериментах установлено, що продуктивність довільного запам’ятовування слів (відтворення) в умовах присутності інших школярів збільшилася на 3%, а в умовах спільної діяльності – на 25%. Отже, в умовах взаємодії учнів обмін інформацією, спілкування виконують функцію утворення спільного фонду пам’яті. Показовим для підтвердження більшої ефективності групової діяльності порівняно з індивідуальною є результати проведених нами експериментів із розв’язання задач, що вимагають творчого підходу. В цьому дослідженні великій кількості учнів пропонували одну й ту ж саму задачу. Впродовж 30 хвилин, які відводилися на розв’язання задач, жоден з учнів не зміг упоратися з нею, працюючи індивідуально. Потім задача була запропонована групам із тих самих школярів, об’єднаних по 2–3 та 4 учнi. 70% груп знайшли правильний розв’язок, не виходячи за рамки тих самих 30 хвилин.

Практичний досвід застосування групових форм роботи на уроках дав нам змогу дослідити залежність між ефективністю спільної діяльності школярів y процесі групової роботи від ефективності індивідуального розв’язання мисленнєвих задач партнерами по спілкуванню. На уроках групам школярів (по 3–4 учнi в кожній групі) пропонували розв’язати проблемну задачу. Як показник для оцінки ефективності спільної діяльності підлітків у процесі групової роботи ми використовували міру допомоги вчителя учням. У результаті учні були поділені на підгрупи (залежно від того, якої допомоги вони потребували від вчителя у процесі розв’язання проблемної задачі). До першої (кращої) підгрупи увійшли школярі, які показали найвищий рівень ефективності в розв’язанні завдань у процесі спільної роботи, до другої (середньої) – учні, які мають середні показники ефективності, до третьої (гіршої) – тріади з найменшою ефективністю у виконанні завдань.

Висновки. Окреслені чинники необхідно враховувати вчителям на уроках для підвищення рівня знань школярів із навчальних предметів й удосконалення прийомів роботи з учнями в межах здійснення індивідуального підходу до кожного окремого підлітка. Необхідно підкреслити, що ефективність групових форм роботи на уроках значною мірою визначається рівнем активності мислення школярів, що, своєю чергою, залежатиме від декількох психологічних умов: чи отримують учні знання готовими, тобто вчитель повністю пояснює нову тему (але не розтлумачує завдання досить детально, супроводжуючи обґрунтування єдиним «правильним» поясненням та оцінюванням матеріалу, що нерідко трапляється в педагогічній практиці вчителів); чи прагне вчитель шляхом навідних запитань включити у процес вивчення матеріалу самих учнів; чи вивчення нового матеріалу здійснюється у процесі самостійної пошукової діяльності учнів, які, опинившись перед проблемною ситуацією, самі шукають із неї вихід, розв’язуючи таким чином пізнавальну задачу. 

Посилання

Abrams, D., & Hogg, M. (1999). Social Identity and Social Cognition. Oxford.

Adler, A., Lindzey, G., & Hall, C. (1997). Individual Psychology. Theories of Personality, (pp. 114–156). New York : New York Wiley

Beauvillain, C. (1994). Morphological structure in visual word recognition: Evidence from prefixed and suffixed words. Language and Cognitive Processes, 9 (3), 317–339.

Bennett, M. (1998). Basic concepts of Intercultural Communication: Selected Readings. Yarmouth

Binet, A. (1984). Modern ideas about children. S. Heisler (Transl.). Cambridge : Cambridge University Press.

Blagovechtchenski, E., Gnedykh, D., Kurmakaeva, D., Mkrtychian, N., Kostromina, S., & Shtyrov, Y. (2019). Transcranial direct current stimulation (tDCS) of Wernicke’s and Broca’s areas in studies of language learning and word acquisition. Journal of Visualized Experiments, (pp. 37–59). Retrieved from https://doi.org/10.3791/59159.

Bondarenko, A. F., & Levenetz, A. E. (2000). Emotionale Abhängigkeiten in Sachen Liebe: eine experimentelle Studie. Psychologie in Osterreich, 1, 24–29.

Brédart, S. (1991). Word interruption in self-repairing. Journal of Psycholinguistic Research, 20, 123–137. Retrieved from https://doi.org/ 10.1007/bf01067879.

Britell, Т. К. (1980). Competence and Excellence. Minimum Competency Achivment Testing, (pp. 23–29). R. M. Taeger, C. K. Titlt (Eds.). Berkeley.

Caljuve, A. de, Marx, E., & Petry, M. (1993). School Development: Models and Changes. Luxembourg.

Chen, R. (1993). Responding to Compliments. A Contrastive Study of Politeness Strategies between American English and Chinese Speakers. Journal of Pragmatics, 20 (1), 49–73.

Crookes, G. (1989). Planning and interlanguage variation. Studies in Second Language Acquisition, 11, 367–383. Retrieved from https://doi.org/ 10.1017/s0272263100008391.

Das, J. P. (2009). Das-Naglieri cognitive assessment system. Chicago : Reverside Publishing.

Drobot, O. V. (2013). Managerial Mentality: Scientific Paradigm of Research. Middle-East Journal of Scientific Research, 13 (Special Issue on Socio-Economic Sciences and Humanities), 101–107. Retrieved from http://www.idosi.org/mejsr/mejsr13(sesh)13/19.pdf.

Dubovyk, S. H., Mytnyk, A. Ya., Mykhalchuk, N. O., Ivashkevych, E. E., & Khupavtseva, N. O. (2020). Preparing Future Teachers for the Development of Students’ Emotional Intelligence. Journal of Intellectual Disability – Diagnosis and Treatment, 8 (3), 430–436. Retrieved from https://www.lifescienceglobal.com/journals/journal-of- intellectual-disability-diagnosis-and-treatment/volume-8-number-3/ 82-abstract/jiddt/4038-abstract-preparing-future-teachers-for-the- development-of-students-emotional-intelligence. DOI https://doi. org/10.6000/2292-2598.2020. 08.03.20. Published: September 14, 2020.

Mykhalchuk, N., & Bihunova, S. (2019). The verbalization of the concept of «fear» in English and Ukrainian phraseological units. Cognitive Studies | Études cognitives, 19, 11. Warsaw (Poland). Retrieved from https://doi.org/10.11649/cs.2043.

Onufriieva, L., Chaikovska, O., Kobets, O., Pavelkiv, R., & Melnychuk, T. (2020). Social Intelligence as a Factor of Volunteer Activities by Future Medical Workers. Journal of History Culture and Art Research, 9 (1), 84–95. DOI http://dx.doi.org/10.7596/taksad.v9i1.2536. Retrieved from http://apps.webofknowledge.com/full_record. do?product=WOS&search_mode=GeneralSearch&qid=3&SID= C2rooGzb9Eyq4lCkoTY&page=1&doc=1.

Vovk, M., Emishyants, O., Zelenko, O., Drobot, O., & Onufriieva, L. (2020). Psychological Features of Experiences of Frustration Situations in Youth Age. International Journal of Scientific & Technology Research, 8 (01, January), 920–924. Retrieved from http://www.ijstr. org/paper-references.php?ref=IJSTR-0120-28117.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-18

Як цитувати

Терновик, Н., & Гудима, О. (2021). Евристична бесіда як засіб формування підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності. Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології", (51), 190–214. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2021-51.190-214