Особливості опосередкованого запам’ятовування у дорослих активних інтернет-користувачів
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2021-54.78-92Ключові слова:
вищі психічні функції, опосередковане запам’ятовування, піктограма, активні інтернет-користувачіАнотація
Мета статті – описати особливості опосередкованого запам’ятовування слів (знайомих / малознайомих, що позначають конкретні / абстрактні поняття) у дорослих активних інтернет-користувачів.
Методи. Дослідження здійснено у вибірці із 70 респондентів віком від 37 до 53 років. Усі учасники мають вищу освіту, працюють у сфері інтелектуальних професій (працівники установ освіти, культури й охорони здоров’я). Із загальної вибірки за допомогою бесіди було диференційовано дві групи, що відрізняються за своїми уподобаннями провідною системою кодування інформації: активні інтернет-користувачі (експериментальна група) і суб’єкти, які читають (контрольна група), що зберігають у своїй життєдіяльності звичку до читання паперових носіїв.
Вивчення опосередкованого запам’ятовування проводилося за допомогою методики піктограми з модифікацією у вигляді другого ряду для запам’ятовування, що складається з іноземних, малознайомих слів. Інструкція, час перевірки правильності пригадування і його порядок були ідентичні в двох випадках і відповідали базовим вимогам до методики.
Результати дослідження. Установлено, що в пригадуванні знайомих слів дані двох груп тотожні. Статистично достовірні відмінності (р ≤ 0,01) виявлено у відтворенні малознайомих понять, де меншу кількість помилок продемонстрували суб’єкти, які читають. Усередині цього ряду малознайомих понять у респондентів двох груп виявлено значущі відмінності (р ≤ 0,01) у правильному пригадуванні абстрактних понять. Тут також меншу кількість помилок зафіксовано у суб’єктів, які читають. У результаті кореляційного аналізу не встановлено зв’язків між кількістю помилок пригадування і віком респондентів у експериментальній і контрольній групах.
Висновки. Емпірично підтверджено гіпотезу про деформуючий вплив активних інтернет-практик на опосередковане запам’ятовування. Ця деформація полягає у погіршенні здатності до запам’ятовування нової інформації, особливо якщо вона має узагальнений характер.
Посилання
Bogacheva, N.V., & Spivak, E.V. (2019). Mify o «pokolenii Z» [Myths about «Generation Z»]. Moskva : Vysshaia shkola ekonomiki [in Russian].
Bulyko, A.N. (2007). Bolshoi slovar inostrannykh slov [A large dictionary of foreign words]. Moskva : Martin [in Russian].
Rubinshtein, S.Ya. (2004). Eksperimentalnyie metodiki patopsikhologii i opyt primeneniia ikh v klinike. Prakticheskoie rukovodstvo [Experimental methods of pathopsychology and experience of their application in the clinic. A practical guide]. Moskva : Aprel-Press: Izd-vo Instituta psikhoterapii [in Russian].
Sultanova, A.S., & Ivanova, I.A. (2017). K probleme normativnykh pokazatelei v patopsikhologicheskoi diagnostike [To the Problem of Normative Data in Pathopsychological Diagnostics]. Klinicheskaia i spetsialnaia psikhologiia – Clinical Psychology and Special Education, 6 (2), 83–96. Retrieved from https://psyjournals.ru/files/86348/Sultanova_Ivanova.pdf. DOI 10.17759/psyclin.2017060207 [in Russian].
Tkhostov, A.Sh., Rasskazova, E.I., & Emelin, V.A. (2019). Psikhicheskoie zdorovie v kontekste informatsionnogo obshchestva: k voprosu ob izmeneniiakh v patogeneze i patomorfoze zabolevanii (na primere narushenii tsikla «son – bodrstvovaniie» [Mental health in the context of information society: to the issue of changes in the pathogenesis and pathomorphism of diseases (on the model of disturbances of the sleep – wake cycle)]. Konsultativnaia psikhologiia i psikhoterapiia – Consultative Psychology and Psychotherapy, 27 (3), 44–60. DOI 10.17759//cpp.2019270304 [in Russian].
Prensky, M. (2001). Digital natives, Digital immigrants. On the Horizon, 9 (5), 1–6. DOI 10.1108/10748120110424816.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Єлєна Медведська
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
