Psychological Characteristics of Communicative Behavior of a Teacher

Наталія Михальчук; Ліана Онуфрієва

doi:10.32626/2227-6246.2022-55.72-91

Автор(и)

Наталія Михальчук Рівненський державний гуманітарний університет, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-0492-9450
Ліана Онуфрієва Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-2442-4601

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2022-55.72-91

Ключові слова:

комунікативна поведінка, поле значень, семантичні поля особистості, керівник, супервайзер, фасилітатор, комунікатор, особливості сприйняття, особливості розуміння, учнівська аудиторія, діалогічне спілкування, дискусія, евристична бесіда, емоційність, оригінальність, експресивність

Анотація

Мета статті: дати психологічну характеристику предмету комунікації; описати психологічні способи організації комунікативного процесу; запропонувати психологічні характеристики винахідливого вчителя, винайти шляхи і засоби організації комунікативної діяльності особистості; розкрити психологічні механізми успішності евристичної бесіди; визначити психологічні особливості ефективної комунікативної поведінки вчителя.

Методи дослідження. Використано такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення. В якості експериментального методу використано методи інтерв'ю і спостереження. Учасниками нашого дослідження стали 45 учнів 7 класу закладу середньої освіти №15 м. Рівне, закладу середньої освіти №7 м. Кам'янець- Подільський (Україна). Експеримент тривав упродовж 2020-2021 років.

Результати дослідження. Охарактеризовано навчальний діалог як найефективніший на заняттях у закладах середньої освіти. З'ясовано, що у навчальному діалозі здійснюються чотири домінувальні функції спілкування: комунікативна, інформативна, регулятивна та емотивна, але на різних уроках одна функція відіграє основну роль, а інші - другорядну.

Показано, що навчальний діалог має суто особистісне спрямування, тобто партнери по спілкуванню сприймають один одного як рівноправних особистостей. Тому лідером може бути не тільки вчитель, але також учень - тоді виникає можливість побудови рівноправних партнерських взаємостосунків у навчальному діалозі.

Виокремлено гармонійний та негармонійний діалоги. Гармонійним вважається діалог, в якому обидва партнери однаковою мірою виявляють ініціативу у виборі його теми і спрямованості, активно впливають на хід діалогу, регулюють його плин, відіграють лідерську роль. У симетричному навчальному діалозі учень без керівництва вчителя сам може запропонувати тему розмови, активно відстоювати та аргументувати свою позицію, може як розпочинати, так і закінчувати діалог за власним бажанням.

Висновки. Показано, що навчальний діалог за своєю суттю залишається, як правило, негармонійним, але за своєю глибинною рольовою структурою діалог учитель-учень може мати величезну кількість «поверхневих» реалізацій, що побудовані саме гармонійно. Встановлено, що якість педагогічного керівництва стає вищою, коли учень виявляє більшу активність і самостійність у запропонованому вчителем регламенті навчального діалогу.

Виокремлено три типові варіанти дидактичної поведінки вчителя, які розрізняються за ступенем досконалості його мовленнєво- комунікативної активності: найнижчий ступінь «Вчитель-супервай- зер», середній ступінь «Вчитель-фасилітатор», найвищий ступінь «Вчитель-комунікатор».

Доведено, що тільки вчитель, діяльність якого на уроці розгортається на останньому із названих рівнів, здатний найповніше реалізувати визначальну для педагогічної комунікації мету, яка передбачає зміну (іноді - перебудову) «смислового поля» особистості. Вказано на доцільність індивідуального підходу до кожного окремого учня, адже зміна «смислових полів» різних учнів під впливом того самого повідомлення залежить від розвитку «смислового поля» кожного із них.

Посилання

Bredart, S. (1991). Word interruption in self-repairing. Journal of Psycholinguists Research, 20, 123-137. Retrieved from https://doi.org/10.1007/bf01067879.

Cilibrasi, L., Stojanovik, V., Riddell, P., & Saddy, D. (2019). Sensitivity to Inflectional Morphemes in the Absence of Meaning: Evidence from a Novel Task. Journal of Psycholinguist Research, 48, 747-767. Retrieved from https://doi.org/10.1007/s10936-019-09629-y.

Crookes, G. (1989). Planning and interlanguage variation. Studies in Second Language Acquisition, 11, 367-383. Retrieved from https://doi.org/10.1017/s0272263100008391 .

Honcharuk, Nataliia, & Onufriieva, Liana (2018). Psykholohichnyi analiz rivniv pobudovy komunikatyvnykh dii [Psychological analysis of the levels of construction of communicative actions]. Psycholinguistics. Psykholinhvistyka. Psikholingvistika - Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics, 24(1), 97-117. Retrieved from https://doi.org/10.31470/2309-1797-2018-24-1-97-117 [in Ukrainian].

Leontiev, A.N. (1983). Izbrannye psikhologicheskie proizvedeniia [Selected psychological issues]. Vol. 1. Moskva [in Russian].

Maksymenko, S., Tkach, B., Lytvynchuk, L., & Onufriieva, L. (2019). Nei- ropsykholinhvistychne doslidzhennia politychnykh hasel iz zovnish- noi reklamy [A neuropsycholinguistic research of political slogans from outdoor advertising]. Psycholinguistics. Psykholinhvistyka. Psikholingvistika [Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics], 26 (1), 246-264 [in Ukrainian].

Mykhalchuk, N., & Bihunova, S. (2019). The verbalization of the concept of “fear” in English and Ukrainian phraseological units. Cognitive Studies | Etudes cognitives, 19, 11. Варшава (Польща). Retrieved from https://doi.org/10.11649/cs.2043.

Mykhalchuk, N. & Ivashkevych, E. (2019). Psycholinguistic Characteristics of Secondary Predication in Determining the Construction of a Peculiar Picture of the World of a Reader. Psycholinguistics. Psykholinh- vistyka. Psikholingvistika - Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics, 25(1), 215-231. Pereiaslav-Khmelnytskyi. Retrieved from https://doi.org/10.31470/2309-1797-2019-25-1-215-231.

Mykhalchuk, Nataliia, & Danchuk, Yuliia (2021). Effective classroom management as a way to teach pupils to understand novels. Zbirnyk naukovykh prats «Problemy suchasnoi psykholohii» - Collection of research papers “Problems of modern psychology", 53, 191-211. Retrieved from https://doi.org/10.32626/2227-6246.2021-53.191-211.

Mykhalchuk, Nataliia, & Khupavsheva, Natalia (2020). Facilitation of the Understanding of Novels by Senior Pupils as a Problem of Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psykholinhvistyka. Psikholingvis- tika - Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics, 28(1), 214-238. Pereiaslav-Khmelnytskyi. Retrieved from https://doi.org/10.31470/2309-1797-2020-28-1-214-238 .

Ternovyk, N., & Simko, A. (2020). Khudozhnia literatura yak zasib formu- vannia pidlitka yak subiekta piznavalnoi diialnosti [Fiction as a means of forming a teenager as a subject of cognitive activity]. Zbirnyk nau- kovykhprats «Problemy suchasnoipsykholohii» - Collection of research papers “Problems of modern psychology", 49, 322-341. DOI: https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-49.322-341 [in Ukrainian].