Аnalysis of Methods to Overcome Psychoemotional Stress under Wartime Conditions

Наталія Гончарук; Ліана Онуфрієва

doi:10.32626/2227-6246.2022-56.30-44

Автор(и)

Наталія Гончарук Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-9552-0946
Ліана Онуфрієва Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-2442-4601

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2022-56.30-44

Ключові слова:

стрес, бойовий стрес, травматичний стрес, посттравматичний стресовий розлад, війна

Анотація

Мета дослідження – проаналізувати психологічні теорії стресу та виокремити методи його подолання, які, можливо, і доцільно використовувати в умовах війни. Її актуальність обумовлена необхідністю надання психологічної допомоги військовослужбовцям і цивільним, котрі пережили дію чинників виняткової інтенсивності (обстріли, поранення, загибель близьких). Відповідно до мети виокремлено основні завдання: 1) визначити сутність понять «стрес», «бойовий стрес», «травматичний стрес», «посттравматичний стрес»; 2) з’ясувати відмінності перебігу стресу як психоемоційного стану в умовах війни; 3) здійснити аналіз основних теорій дослідження стресу; 4) описати підходи до його подолання, що застосовуються у межах цих теорій та є доцільними для використання в умовах війни.

Meтоди. Для реалізації ключових завдань використано комплекс методів наукового дослідження: теоретичний аналіз, узагальнення, порівняння, систематизація фактів, теоретичне моделювання, наукова інтерпретація.

Результати дослідження. У дослідженні представлено варіант вирішення важливої наукової проблеми, пов’язаної з аналізом методів подолання психоемоційного стресу в умовах війни. Виокремлено три основних різновиди стресу, які зустрічаються під час війни: бойовий, травматичний, посттравматичний. Визначено відмінності описаних різновидів і встановлено їх природу, яка полягає у дії стресорів виняткової сили, що зумовлює поєднання фізіологічної та психоемоційної симптоматики. У зв’язку з цим проаналізовано біологічні (пов’язані із фізіологічною природою стресу) та психологічні теорії.

З’ясовано, що згідно з біологічними теоріями, стрес є порушенням рівноваги організму між зовнішніми впливами та внутрішніми ресурсами організму, що окреслює головні методи його подолання. Відповідно до цих теорій виокремлено методи, спрямовані на залучення фізіологічних ресурсів організму (відпочинок, сон, релаксація); відновлення порушених психофізіологічних функцій (нормалізація дихання, опанування контролю над тілом); забезпечення елементарних потреб (у їжі, воді, теплі, гігієні). Стрес охарактеризовано як внутрішній психічний стан напруги, що визначає методи його подолання. Для лікування бойового стресу представлено програму BICEPS (brevity, immediacy, centrality/contact, expectancy, proximity, simplicity – у перекл. стислість, безпосередність, центральність/контакт, очікування, близькість, простота), розповсюджену у військовій практиці США. Для подолання травматичного та посттравматичного стресу цивільних осіб запропоновано низку методів психологічної і психотерапевтичної допомоги, до яких входить психо-консультативна бесіда, дебрифинг, кризова інтервенція, деф’юзинг, техніки аутогенного тренування, раціональна, когнітивно-поведінкова, тілесна терапія, нейролінгвістичне програмування, арт-терапія та ін.

Висновки. Узагальнюючи теоретико-методологічні позиції стосовно дослідження, визначено дві основні сфери впливу на симптоматику психоемоційного стресу:

1) вплив на фізіологічні аспекти життєдіяльності, серед яких задоволення основних базових потреб людини у їжі, теплі, гігієні; підвищення фізіологічних ресурсів організму та відновлення порушених психофізіологічних функцій;

2) вплив на психологічні чинники поведінки (мотивацію, систему цінностей, вольові характеристики) засобами психологічного консультування, психологічної реабілітації та психотерапії.

Їх застосування є ефективним у комплексі, що уможливить посилити вплив як на психологічні, так на фізіологічні чинники формування стресу.

Посилання

Alexandria, V.A. (2022). Coping with war-related stress: information for military families and communities. Mental health. Retrieved from https://www.mhanational.org/coping-war-related-stress-information-military-families-and-communities.

Bulakh, V.P. (2014). Stres ta yoho vplyv na orhanizm liudyny [Stress and its impact on the human body]. Medsestrynstvo - Nursing, 3, 10-15 [in Ukrainian].

Gabriel, R.A. (Ed.) (1986). Military psychiatry: A Comparative perspective (Contributions in military studies). Westport: Praeger.

Greenberg, J.S. (2002). Comprehensive stress management. New York : Mc-Graw-Hill Companies.,

Folkman, S., & Lazarus, R. S. (1991). Coping and Emotion. Stress and coping: an anthology. New York : Columbia University Press, 207-227.

Selye, H. (1956). The stress of life. New York : McGraw-Hill.

Korolchuk, O.L. (2016) Posttravmatychnyi stresovyi rozlad yak novyi vyklyk suchasnii Ukraini [Post-traumatic stress disorder as a new challenge for modern Ukraine]. Investytsii: praktyka ta dosvid - Investments: practice and experience, 17, 104-111. Kyiv : DSK Tsentr [in Ukrainian].

Marakushyn, D.I., Chernobai, L.V., Isaieva, I.M., Karmazina, I.S., Vashchuk, M.A., Aleksieienko, R.V., Bulynina, O.D., & Zelenska, H.M. (2020). Funktsionalni rezervy orhanizmu yak pokaznyk efektyvnosti rehuliatornykh protsesiv, shcho zabezpechuiut adaptatsiiu orhanizmu do dii faktoriv navkolyshnoho seredovyshcha [Functional reserves of the organism as an indicator of the effectiveness of regulatory processes that ensure the adaptation of the organism to the action of environmental factors]. Ukrainskyi zhurnal medytsyny, biolohii ta sportu - Ukrainian Journal of Medicine, Biology and Sports, 5, 1 (23), 21-28 [in Ukrainian].

Sipko, M.M. (2010) Effectiveness of the combat operational stress control training program: Expectations of the U.S. Marine Corps. Norfolk : Old Dominion University. Retrieved from https://digitalcommons.odu.edu/stemps_etds/90.