Значимість морфо-функціональних показників в оцінці перспективності спортсменів, що спеціалізуються в національних видах боротьби
DOI:
https://doi.org/10.15391/ed.2022-2.07Ключові слова:
борці, турон, показники, фізична працездатність, максимальне споживання кисню, антропометрія, тотальні та парціальні розміри, особливості статури, вагова категоріяАнотація
Мета: визначити значимість морфо-функціональних
показників в оцінці перспективності спортсменів, що спеціалізуються в національних видах
боротьби. Матеріал та методи. Для вирішення поставлених завдань та перевірки вихідних
припущень використано комплекс педагогічних та медико-біологічних методів досліджень.
Для оцінки фізичного розвитку використано морфологічні методи, зокрема, на основі
антропометричних методів дослідження проведено порівняльну оцінку статури борців з
урахуванням вагової категорії. Результати отриманих досліджень опрацьовано методами
математичної статистики з обчисленням ступеня достовірності, середнього
квадратичного відхилення, передбачено використання кореляційного аналізу. Результати:
встановлено, що в обстежених спортсменів, які займаються боротьбою турон не знайдено
відмінностей у довжині гомілки та передпліччя. В даному випадку як довжина гомілки, так і
довжина передпліччя не залежить від вагової категорії і цей факт можна враховувати при
спортивному відборі в боротьбі турон. Винятки склали довжина плеча та передпліччя
важковаговиків, для яких довжина плечей є превалюючою, у той час як величина довжини
передпліччя відзначається як коротка. Крім того, довжина стегна у борців легкої ваги –
48,0±2,0 см, у туроністів середньої ваги – 45,9±3,0 см та у важковаговиків – 47,3±3,4 см.
Величина довжини ноги туроністів варіюється у міру зростання вагової категорії. Так, у
спортсменів легковаговиків і середньоваговиків ця ознака відрізняється незначно, а у
важковаговиків у цій ознаки спостерігаються чіткі відмінності. Цей факт свідчить про те,
що дані пропорції тіла, мабуть, мають найбільший вплив не тільки на вибір технічних дій,
але і на структуру їх виконання. Висновки. Виділено перспективну групу борців юнацького
віку, функціональний стан яких характеризується високими значеннями PWC-170 та
показниками МПК. Цю групу спортсменів можна рекомендувати для участі у змаганнях
міжнародного рівня. Для вивчення відмінностей статури в досліджуваній групі оцінювалися
як тотальні, так і парціальні розміри туроністів різних вагових категорій. Щоб скласти загальну морфологічну картину борця-туроніста в якості інтегративних
антропометричних ознак можна виділити: довжину і масу тіла, охоплення грудної клітки,
довжину і обхват гомілки і передпліччя, довжину тулуба. Таким чином, індивідуальні
антропометричні ознаки можуть впливати на прояви спеціальних рухових якостей борців.
Посилання
Абрамова, Т.Ф., Никитина, Т.М., & Кочеткова, Н.И. (2008). Особенности телосложения в оценке функционального состояния спортсменов. Проблемы современной морфологии человека. М: Материалы международной конференции, 127-129.
Байтураев, Е.И. (2016). Самбо кураши назарияси ва услубияти. «Танаддун», Дарслик. Бойко, В.Ф., & Данько Г.В. (2002). Физическая подготовка борцов. «Олимпийська литiратура», Киев.
Даупаев, М.О. (2000). Эффективность освоения техники борьбы казахша-курес студентами факультета физической культуры с учетом развития функции равновесия. (Автореферат дис. … канд. пед. наук). Россия.
Дахновский, В.С., & Лищенко, С.С. (1989). Подготовка борцов высокого класса. «Здоровья». Киев.
Дашинорбоев, В.Д. (2000). Особенности национальных видов борьбы у народов России, СНГ, Азии и их влияние на методику тренировки борцов вольного стиля. (Автореферат дис. … д-ра. пед. наук). Россия.
Денисенко, А.Н. (2018). Физическая и техническая подготовка борцов на основе интеграции тренировочных средств вольной и национальной борьбы хуреш. (Автореферат дис. … д-ра. пед. наук). Россия.
Дорохов, Р.Н. (2005). Результаты полувекового изучения соматических особенностей и физических качеств детей и подростков. Теория и практика физической культуры, 7, 55-57.
Карелин, А.А. (2005). Модель высококвалифицированного борца. Монография. Новосибирск.
Ким, Ю.С., & Югай, Л.П. (2005). Основы дзюдо. «Лидер пресс», Ташкент.
Керимов, Ф.А. (2001). Теория и методика спортивной борьбы. Учебник. Т–2005.
Коломиец, О.И. (2011). Квантовое воздействие в оптимизации психо-физического состояния спортсменов на примере спортивных единоборств. Ученые записки университета им. П.Ф. Лесгафта, 6, 86-90.
Ооржак, C.Ы. (2009). Тувинская национальная борьба: Хуреш» как средство физического воспитания учащихся во внеучебной деятельности. (Автореферат дис. … канд. пед. наук). Красноярск.
Мирзанов, Ш.С., & Ишмухамедов, Т.Р. (2014). Методика силовой подготовки юных белбогли курашистов. Фан - спортга, 3, 3-9.
Мирзақулов, Ш.А. (2014). Белбоғли кураш назарияси ва услублари. Кўлланма Т. Неробеев, Н.Ю. (2013). Физическая и технико-тактическая подготовка спортсменок в вольной борьбе с учетом влияний полового диморфизма. (Дис. д-ра пед. наук 13.00.04), Санкт-Петербург.
Никитюк, Б.А. (1996). Конституциональные аспекты антропологии. Интегративная биосоциальная антропология. Пересвет, Москва.
Сафарова, Д.Д. (2003). Фено-генотипические особенности формирования морфотипов у спортсменов различных специализаций на этапе повышения спортивного мастерства. Педагогик таълим, 3, 59-62.
Сергиенко, Л.П. (2003). Наследуемость и прогностическая значимость морфологических признаков детей при спортивном отборе. Современный Олимпийский спорт и спорт для всех. 164-165.
Таймазов, А. Б. (2017). Индивидуализация технико-тактической подготовки спортсменов высокого класса в современной вольной борьбе (канд. дис. пед. наук). Санкт–Петербург, Россия.
Ципин, Л.Л., & Барникова, И.Э. (2016). Статистический подход к биомеханическому анализу упражнений в женском гиревом спорте. Культура физическая и здоровье, 5, 94-97.
Чой Сунг Мо (2009). Тхэквондо для начинающих. Культура физическая и здоровье, 5, 50-53.
