DOI: https://doi.org/10.30835/2413-7510.2018.152144

Якість зерна тетраплоїдної пшениці Triticum timopheevii (Zhuk.) Zhuk

L. I. Relina, R. L. Boguslavskyi, L. A. Vecherska, S. Yu. Didenko, O. V. Golik, T. A. Sheliakina, V. V. Pozdniakov

Анотація


Мета досліджень. Визначення вмісту білка та каротиноїдних пігментів, загальної антиоксидантної активності, рівня мікроелементів в зерні T. timopheevii та продуктивності і технологічних показників зерна T. timopheevii.

Матеріали та методи. Зразки T. timopheevii длядосліджень було отримано з колекції Національного центру генетичних ресурсів рослин України.. Грунт – типовий чорнозем. Сорти, які було використано для порівняння, вирощувались на одному полі з T. timopheevii із застосуванням однакових агротехнологій.Для вивчення було використано зерно, зібране в 2015, 2016 та 2017 (роки з різними погодними умовами). Вміст білка визначали за методом Кьельдаля. Рівень каротиноїдних пігментів оцінювали в екстрагованих ацетоном фракціях методом спектрофотометрії. Загальну антиоксидантну активність досліджували за допомогою аналізу з використанням стабільного  вільного радикалу DPPH. Вміст заліза, цинку та міді визначали методом атомно-абсорбційної спектрометрії. Натура та склоподібність оцінювалися відповідно до затверджених методик. Твердість зерна визначалась на твердометрі YPD-300 (який вимірює силу, що необхідно докласти для руйнування зернівки, в ньютонах) методом, розробленим А.В. Ярошем та ін.

Результати і обговорення. Вміст білка в зерні T. timopheevii склав 18,2–16,5 %, в залежності від року, що є досить високим, оскільки якісне зерно твердої пшениці містить 15–18 % білка. Зерно T. timopheevii накопичувало 18,2 % білка, коли сума опадів була 26 і 39 мм під час фаз розвитку зеленої маси та наливу зерна відповідно. Підвищення суми опадів було пов’язано із зниженням вмісту білка, хоча цей вид надає перевагу вологим умовам. Це можна пояснити недостатнім дренуванням грунту, оскільки грунт в місці вирощування помірно глинистий з середнім дренуванням, а T. timopheevii добре почувається на добре дренованих грунтах. Загальна антиоксидантна активність в зерні T. timopheevii складала 618,2 екв. хлорогенової кислоти в 2017 р., знижуючись в інші роки дослідження, що вище, ніж в зерні сорту твердої пшениці Спадщина, створеному в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр`єва НААС (525,4±38,9 екв. хлорогенової кислоти/г насіння). Максимальний вміст каротиноїдів в роки з мінімальною сумою опадів під час розвитку пшениці може бути обумовлено посиленням неспецифічного захисту від стресу. Вміст каротиноїдних пігментівв зерні T. timopheevii був середнім: 2,72–3,54мг/кг. Оскільки вважається, що високоякісні макарони яскраво-жовтого кольору можна виготовляти з зерна, що містить не менше 5,5 мг/кг каротиноїдів, цей вид не можна вважати висококаротиноїдним. Зерно досліджуваних зразків T. timopheevii містить 39,27–55,90 мг/кг заліза, що значно перевищує рівень заліза в комерційних сортах твердої пшениці та порівнянне з вмістом заліза в зерні польської полби (49 мг/кг) та близько в зерні сорту Голіковська, створеному в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр`єва НААН (40 мг/кг). В цілому вміст заліза змінюється паралельно з вмістом білка, що було очікувано, оскільки дані літератури свідчать про те, що ген grainproteincontent (GPC-B1) також контролює накопичення Fe та Zn в зерні. Зерно T. timopheevii містить 36,33-41,04 мг/кг цинку, що можна порівняти з комерційною твердою пшеницею і нашим сортом полби Голіковська (близько 31,0 мг/кг) і є дещо нижчим, ніж у зерні полби в інших роботах. Варіації в рівнях білка, заліза і цинку можуть бути обумовлені змінами в погодних умовах під час ключових періодів розвитку рослин. Зв’язок вмісту цинку з погодними умовами був подібним до ситуації з вмістом білка і заліза та погодними умовами. Зерно T. timopheevii містить 1,86–4,46 мг/кг міді в різні роки. Такий рівень, з одного боку, може задовольнити потребу організму людини, а, з іншого боку, є значно нижчим від гранично допустимої концентрації. Вміст міді був максимальним у роки, коли середня температура повітря на етапах розвитку зеленої маси та наливу зерна була відносно низькою: 16,3 та 20,3 °С відповідно. Підвищення температури до 19,1–19,6 °Ста до 22,6–23,1 °С, відповідно, було пов'язано з меншим вмістом міді. На відміну від вмісту заліза та цинку, ми не спостерігали взаємозв'язку між вмістом міді та кількістю опадів.

Ми також вивчали елементи продуктивності та технологічні параметри Т. timopheevii. Маса 1000 зерен склала 34,29 г, що означає, що T. timopheevii має зерно середнього розміру. Натура становила 846 г/л, що є досить високим показником, оскільки зерно I класу має натуру ≥750 г/л. Склоподібність була високою – 100 %, що є цінною ознакою для більш якісного помелу зерна. Твердість зерна T. timopheevii становила 286 N. Ми можемо вважати, що 286 N, визначена на твердометрі YPD-300, відповідає приблизно HI 68. Це означає, що T. timopheevii, ймовірно, належить до твердих пшениць  відповідно до класифікації Haraszi та ін.

Висновки. Наші результати продемонстрували, що 1) T. timopheevii має зерно середнього розміру; 2) T. timopheevii характеризується високою антиоксидантною активністю, достатнім вмістом заліза та цинку, збалансованим вмістом міді, а також виключно високою склоподібностю та високою твердістю зерна; 3) T. timopheevii не можна віднести до високо каротиноїдних видів.


Ключові слова


Triticum timipheevii; якість зерна; вміст білка; каротиноїдні пігменти; загальна антиоксидантна активність; цинк; залізо; мідь; склоподібність; твердість зерна

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Жуковский П.М. Культурные растения и их сородичи. Л.: Колос, 1971. C. 27.

Plants for future Triticum timopheevii Zhuk. Plants for a Future (1995–2010). URL: www.pfaf.org/user/Plant.aspx? LatinName=Triticum+timopheevii.

Пшеницы мира / под ред. Дорофеева В.Ф.; сост. Удачин Р.А. Ленинград ВО Агропромиздат. 1987. С. 413.

Chen T., Xiao J., Xu J., Wan W., Qin B., Cao A., Chen W., Xing L., Du Ch., Gao X., Zhang Sh., Zhang R., Shen W., Wang H., Wang X. Two members of TaRLK family confer powdery mildew resistance in common wheat. BMC Plant Biol. 2016. № 16. Р. 27.

Australian Agriculture: Its History and Challenges Ed. by Henzell T. Csiro Publishing 2007. P. 30.

Laikova L.I., Belan I.A., Badaeva E.D., Posseeva L.P., Shepelev S.S., Shumny V.K., Pershina L.A. Development and study of spring bread wheat variety Pamyati Maystrenko with introgression of genetic material from synthetic hexaploid Triticum timopheevii zhuk. x Aegilops tauschii Coss. Genetika. 2013. № 49(1). Р. 103–12.

Timonova E.M., Leonova I.N., Belan I.A., Rosseeva L.P., Salina E.A. The influence of particular chromosome regions of Triticum timopheevii on the formation of resistance to diseases and quantitative traits in common wheat. Russian Journal of Genetics: Applied Research. 2012. № 2(4). Р. 330–343.

Brown-Guedira G.L., Singh S., Fritz A.K. Performance and mapping of leaf rust resistance transferred to wheat from Triticum timopheevii subsp. armeniacum. Phytopathology. 2003. № 93(7). Р. 784–789.

Singh A.K., Sharma J.B., Vinod, Singh P.K., Singh A., Mallick N. Genetics and mapping of a new leaf rust resistance gene in Triticum aestivum L. × Triticum timopheevii Zhuk. derivative 'Selection G12'. J Genet. 2017. № 96(2). Р. 291–297.

Zhang D., Bowden R.L., Yu J., Carver B.F., Bai G. Association analysis of stem rust resistance in U.S. winter wheat. PLoS One. 2014. № 9(7). e103747.

Andreev Y.A., Korostyleva T.V., Slavokhotova A.A., Rogozhin E.A., Utkina L.L., Vassilevski A.A., Grishin E.V., Egorov T.A., Odintsova T.I. Genes encoding hevein-like defense peptides in wheat: distribution, and role in stress response. Biochimie. 2012. № 94(4). Р. 1009–1016.

Garg M., Sharma N., Sharma S., Kapoor P., Kumar A., Chunduri V., Arora P. Biofortified crops generated by breeding, agronomy, and transgenic approaches are improving lives of millions of people around the world. J. Front Nutr. 2018. № 5. Р. 12.

Welch R.M., Graham R.D. Breeding for micronutrients in staple food crops from a human nutrition perspective. Journal of Experimental Botany. 2004. № 55. Р. 353–364.

Bouis H.E. The potential of genetically modified food crops to improve human nutrition in developing countries. Journal of Developmental Studies. 2007. № 43. Р. 79–96.

Cakmak I. Enrichment of cereal grains with zinc: agronomic or genetic biofortification? Plant and Soil. 2008. № 302. Р. 1–17.

Peleg Z., Cakmak I., Ozturk L. et al. Quantitative trait loci conferring grain mineral nutrient concentrations in durum wheat В wild emmer wheat RIL population. Theoretical and Applied Genetics. 2009. № 119. Р. 353–369.

Kjeldahl J. Neue Methode zur Bestimmung des Stickstoffs in organischen Körpern (New method for the determination of nitrogen in organic substances). Zeitschrift für analytische Chemie. 1983. № 22(1). Р. 366–383.

Ермаков А.И., Арасимович В.В., Смирнова-Иконникова М.И., Ярош Н.П., Луковникова Г.А. Методы биохимического исследования растений. Л.: Колос, 1972. 45 с.

Мурри И.К. Биохимия проса. / В кн.: Биохимия культ, растений, т. 1. Изд. 2, М.-Л.: Сельхозгиз, 1958. С. 512–588.

Arabshahi S., Urooj A. Antioxidant properties of various solvent extracts of mulberry Morus indica L. Leaves. Food Chem. 2007. № 102. Р. 1233–1240.

Крупский Н.К., Александрова A.M. К вопросу об определении подвижных форм микроэлементов // В сб.: Микроэлементы в жизни растений, животных и человека. Киев: Наукова Думка, 1964. С. 29–30.

Оценка качества зерна / Сост.: Василенко И.И., Комаров В.И. М.: Агропромиздат, 1987. 208 с.

Ярош А.В., Рябчун В.К., Леонов О.Ю., Діденко С.Ю., Копитіна Л.П., Сахно Т.В., Шелякіна Т.А. Методологія оцінки твердості зерна у пшениці м’якої озимої. Генетичні ресурси рослин. 2014. № 15. С. 120–131.

ДСТУ 3768:2010 Національний стандарт України. Пшениця. Технічні умови Пшеница. Технические условия. WHEAT Specifications. Чинний від 2010-04-01.

Gregorio G.B. Progress in breeding for trace minerals in staple crops. The Journal of Nutrition. 2002. № 132(3). Р. 500–502.

FAOSTAT. 2008. [cited 2018 Aug 18]. URL: www.fao.org/faostat/en/#home.

Васильчук Н.С. Селекция яровой твердой пшеницы. Саратов, 2001. 123 с.

Lakshmi S.U., Krishna M.S.R., Deepthi R.S., Prasad G.S., Kasim D.P. Seed antioxidants interplay with drought stress tolerance indices in chilli (Capsicum annuum L) seedlings. BioMed Research International. 2018. № 14. URL: doi: 10.1155/2018/1605096.

Food Standards Agency. Eat well, be well – Iron deficiency. Food Standards Agency: London, 2012. URL: www. Eatwell.food.gov.uk.

Magallanes-López A.M., Hernandez-Espinosa N., Velu G., Posadas-Romano G., Ordoñez-Villegas V.M.G., Crossa J., Ammar K., Guzmán C. Variability in iron, zinc and phytic acid content in a worldwide collection of commercial durum wheat cultivars and the effect of reduced irrigation on these traits. Food Chem. 2017. № 237. Р. 499–505.

Suchowilska E., Wiwart M., Kandler W., Krska R. A comparison of macro- and microelement concentrations in the whole grain of four Triticum species. Plant Soil Environ. 2012. № 58(3). Р. 141–147.

Cakmak I., Torun A., Özkan H., Millet E., Feldman M., Fahima T., Korol A.B., Nevo E., Braun H.J. Triticum dicoccoides: an important genetic resource for increasing zinc and iron concentration in modern cultivated wheat. Soil Sci Plant Nut. 2004. № 50. Р. 1047–1054.

Distelfeld A., Cakmak ., Peleg Z., Ozturk L., Yazici A.M., Budak H., Saranga Y., Fahima T. Multiple QTL-effects of wheat Gpc-B1 locus on grain protein and micronutrient concentrations. Physiol. Plantarum. 2006. № 129. Р. 635–643.

Ensminger A.H., Konlande J.E. Foods & Nutrition Encyclopedia (2nd ed.). Boca Raton, Florida: CRC Press. 1993. Р. 2368–2369.

Rosado J.L. Zinc and copper: proposed fortification levels and recommended zinc compounds. Journal of Nutrition. 2003. № 133(9). Р. 2985–2989.

Conti M.E., Cubadda F., Carcea M. Trace metals in soft and durum wheat from Italy. Food Addit Contam. 2000. № 17(1). Р. 45–53.

Фещенко В.П. Экологическое состояние зерновых культур Новосибирской области по содержанию тяжёлых металлов. Современные проблемы науки и образования. 2014. № 5. URL: www.science-education. Ru/ ru/article/view?id=15088.

Peleg Z., Saranga Y., Yazici A., Fahima T., Ozturk L., Cakmak I. Grain zinc, iron and protein concentrations and zinc-efficiency in wild emmer wheat under contrasting irrigation regimes. Plant Soil. 2008. № 306. Р. 57–67.

Chatzav M., Peleg Z., Ozturk L., Yazici A., Fahima T., Cakmak I., Saranga Y. Genetic diversity for grain nutrients in wild emmer wheat: potential for wheat improvement. Annals of Botany. 2010. № 105(7). Р. 1211–1220.

Gregorio G.B. Progress in breeding for trace minerals in staple crops. J Nutr. 2002. № 132(3). Р. 500–502.

Micco C., Onori R., Miraglia M., Gambelli L., Brera C. Evaluation of lead, cadmium, chromium, copper and zinc by atomic absorption spectroscopy in durum wheat milling products in relation to the percentage of extraction. Food Addit Contam. 1987. № 4(4). Р. 429–435.

Пугаев В. Содержание тяжелых металлов в зерне озимой и яровой пшеницы, произрастающей в разных экологических условиях. Вестник Мордовского университета. 2013. № 3–4. С. 89–93.

Symes K. Classification of Australian wheat varieties based on the granularity of their wholemeal. Australian Journal of Experimental Agriculture and Animal husbandry. 1961. № 1. Р. 18–23.

Hoseney R.C. Wheat hardness. Cereal Foods World. 1987. № 32. Р. 320–322.

Pomeranz Y., Williams P.C. Wheat hardness: its genetic, structure and biochemical background, measurement and significance. In: Advances in Cereal Science and Technology (edited by Y. Pomeranz). St Paul, MN: AACC. 1990. Р. 471–557.

Федотов В.А. Факторы формирования потребительских свойств зерномучных товаров. ВЕСТНИК ОГУ. 2011; 4 (123). URL: cyberleninka.ru/article/v/faktory-formirovaniya-potrebitelskih-svoystv-zernomuchnyh-tovarov.

Медведев П.В., Федотов В.А., Бочкарева И.А. Комплексная оценка потребительских свойств зерна и продуктов его переработки. Международный научно-исследовательский журнал. 2015. № 7-1(38). С. 77–78.

Veha A., Szabó P.B., Gyimes E. Different method to determine the kernel hardness of Hungarian winter wheat varieties, 7th International Conference Integrated Systems for Agri-Food Production, Sipa. Nyíregyháza, Hungary. 2011. Р. 10–12.

Szabó B.P., Véha A., Gyimes E. Measuring the wheat kernel hardness. Review of Faculty of Engineering, Analecta Technica Szegedinensia. 2007. № 1. Р. 97–100.

Haraszi R., Sissons M., Juhasz A., Kadkol G., Tamas L., Anderssen R.S. Using rheological phenotype phases to predict rheological features of wheat hardness and milling potential of durum wheat. Cereal Chemistry. 2016. № 93(4). Р. 369–376.

Haraszi R., Juhasz A., Sissons M., Rakszegi M., Tamas L., Anderssen R.S. Rheological hardness index for assessing hardness of hexaploids and durums. J. Cereal Chemistry. 2013. № 90(5). Р. 430–438.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Zhukovskiy PM. Domestic plants and their relatives.Leningrad: Kolos, 1971. P. 27.

Plants for future Triticum timopheevii Zhuk. Plants for a Future (1995-2010) [cited 2018 Aug 18] Available from: https://www.pfaf.org/user/Plant.aspx? LatinName =Triticum+timopheevii

Wheats of the world. In: Dorofeev VF, editor. Leningrad: Agropromizdat. 1987, P. 413.

Tingting Chen, Jin Xiao, Jun Xu, Wentao Wan, Bi Qin, Aizhong Cao, Wei Chen, Liping Xing, Chen Du, Xiquan Gao,Shouzhong Zhang, Ruiqi Zhang, Wenbiao Shen, Haiyan Wang, and Xiue Wang. Two members of TaRLK family confer powdery mildew resistance in common wheat. BMC Plant Biol.2016; 16: 27.

Australian Agriculture: Its history and challenges. In: T Henzell, editor. Csiro Publishing, 2007 P. 30.

Laikova LI, Belan IA, Badaeva ED, Posseeva LP, Shepelev SS, Shumny VK, Pershina LA. Development and study of spring bread wheat variety Pamyati Maystrenko with introgression of genetic material from synthetic hexaploid Triticum timopheevii Zhuk. x Aegilops tauschii Coss. Genetika.2013; 49(1): 103–120.

Timonova EM, Leonova IN, Belan IA, Rosseeva LP, Salina EA. The influence of particular chromosome regions of Triticum timopheevii on the formation of resistance to diseases and quantitative traits in common wheat. Russian Journal of Genetics: Applied Research. 2012; 2(4): 330–343.

Brown-Guedira GL, Singh S, Fritz AK. Performance and mapping of leaf rust resistance transferred to wheat from Triticum timopheevii subsp. armeniacum. Phytopathology. 2003; 93(7): 784–789.

Singh AK, Sharma JB, Vinod, Singh PK, Singh A, Mallick N. Genetics and mapping of a new leaf rust resistance gene in Triticum aestivum L. × Triticum timopheevi Zhuk. derivative 'Selection G12'. J Genet.2017; 6(2): 291–297.

Zhang D, Bowden RL, Yu J, Carver BF, Bai G. Association analysis of stem rust resistance in U.S. winter wheat. PLoS One. 2014; 9(7): e103747.

Andreev YA, Korostyleva TV, Slavokhotova AA, Rogozhin EA, Utkina LL, Vassilevski AA, Grishin EV, Egorov TA, Odintsova TI. Genes encoding hevein-like defense peptides in wheat: distribution, evolution, and role in stress response. Biochimie. 2012; 94(4): 1009–16.

Garg M, Sharma N, Sharma S, Kapoor P, Kumar A, Chunduri V, Arora P. Biofortified crops generated by breeding, agronomy, and transgenic approaches are improving lives of millions of people around the world. J. Front Nutr. 2018; 5: 12.

Welch RM, Graham RD. Breeding for micronutrients in staple food crops from a human nutrition perspective. Journal of Experimental Botany. 2004; 55: 353–364.

Bouis HE. The potential of genetically modified food crops to improve human nutrition in developing countries. Journal of Developmental Studies 2007; 43: 79–96.

Cakmak I. Enrichment of cereal grains with zinc: agronomic or genetic biofortification? Plant and Soil. 2008; 302: 1–17.

Peleg Z, Cakmak I, Ozturk L, et al. Quantitative trait loci conferring grain mineral nutrient concentrations in durum wheat В wild emmer wheat RIL population. Theoretical and Applied Genetics; 2009: 119: 353–369.

Kjeldahl J. "Neue Methode zur Bestimmung des Stickstoffs in organischen Körpern" (New method for the determination of nitrogen in organic substances). Zeitschrift für analytische Chemie. 1983; 22(1): 366–383.

Yermakov AI, Arasimovich VV, Smirnova-Ikonnikova MI, Yarosh NP, Lukovnikova GA. Methods of biochemical studies on plants. Leningrad: Kolos, 1972. P. 456.

Murri IK. Millet biochemistry. In Biochemistry of domestic plants, Vol. 1. 2nd edition, Moscow-Leningrad: Selkhozgiz, 1958, P. 512–588.

Arabshahi S, Urooj A. Antioxidant properties of various solvent extracts of Mulberry Morus indica L. Leaves. Food Chem. 2007; 102: 1233–1240.

Krupskiy NK, Аleksandrova AM. On determination of mobile forms of microelements. Trace elements in the lives of plants, animals, and man: Meeting of the Task Group of the Academy of Sciences of UkrSSR (Feb. 22–23.1963). Kyiv: Naukova Dumka, 1964. 325 p.

Evaluation of grain quality. In: II Vasilenko, VI Komarov. М, editor. Moscow: Agropromizdat, 1987. 208 p.

Yarosh AV, Riabchun VK, Leonov OYu, Didenko SYu, Kopytina LP, Sakhno TV, Sheliakina TA. Method for evaluating grain hardness in winter bread wheat. Henetychni Resursy Roslyn. 2014; 15: 120–131.

State Standard of Ukraine 3768:2010. National Standard of Ukraine. Wheat. Specifications Valid from 01. 04.2010.

Glenn B Gregorio. Progress in breeding for trace minerals in staple crops. The Journal of Nutrition. 2002; 132(3): 500S–502S.

FAOSTAT. 2008. [cited 2018 Aug 18] Available from: http://www.fao.org/faostat/en/#home.

Vasilchuk NS. Spring durum wheat breeding. Saratov, 2001. 123p.

Lakshmi SU, Krishna MSR, Deepthi RS, Prasad GS, Kasim DP. Seed Antioxidants interplay with drought stress tolerance indices in Chilli (Capsicum annuum L.) Seedlings. BioMed Research International. 2018; 2018: 1605096.

Food Standards agency – eat well, be well – iron deficiency. Eatwell.gov.uk. Retrieved on 27 June 2012.

Magallanes-López AM, Hernandez-Espinosa N, Velu G, Posadas-Romano G, Ordoñez-Villegas VMG, Crossa J, Ammar K, Guzmán C. Variability in iron, zinc and phytic acid content in a worldwide collection of commercial durum wheat cultivars and the effect of reduced irrigation on these traits. Food Chem. 2017; 237: 499–505

Suchowilska E, Wiwart M, Kandler W, Krska R. A comparison of macro- and microelement concentrations in the whole grain of four Triticum species. Plant Soil Environ. 2012; 58(3): 141–147.

Cakmak I, Torun A, Özkan H, Millet E, Feldman M, Fahima T, Korol AB, Nevo E, Braun HJ. Triticum dicoccoides: an important genetic resource for increasing zinc and iron concentration in modern cultivated wheat. Soil Sci Plant Nut. 2004; 50:1047–1054.

Distelfeld A, Cakmak I, Peleg Z, Ozturk L, Yazici AM, Budak H, Saranga Y, Fahima T. Multiple QTL-effects of wheat Gpc-B1 locus on grain protein and micronutrient concentrations. Physiol. Plantarum. 2006; 129: 635-643.

Audrey H Ensminger, James E Konlande. Foods & Nutrition Encyclopedia (2nd ed.). Boca Raton, Florida: CRC Press. 1993. P. 2368–2369.

Rosado JL. Zinc and copper: proposed fortification levels and recommended zinc compounds. Journal of Nutrition. 2003; 133(9): 2985S–9S.

Conti ME, Cubadda F, Carcea M. Trace metals in soft and durum wheat from Italy. Food Addit Contam. 2000; 17(1): 45–53.

Feschenko VP. The ecological state of cereals in the Novosibirsk region by contents of heavy metals. Sovremennyye Problemy Nauki i Obrazovaniya. 2014; 5. Available from: http://www.science-education.Ru/ru/article/view?id=15088.

Peleg Z, Saranga Y, Yazici A, Fahima T, Ozturk L, Cakmak I. Grain zinc, iron and protein concentrations and zinc-efficiency in wild emmer wheat under contrasting irrigation regimes. Plant Soil. 2008; 306: 57–67.

Chatzav M, Peleg Z, Ozturk L, Yazici A, Fahima T, Cakmak I, Saranga Y. Genetic diversity for grain nutrients in wild emmer wheat: potential for wheat improvement. Annals of Botany. 2010; 105(7): 1211–1220.

Gregorio GB. Progress in breeding for trace minerals in staple crops. J Nutr. 2002; 132(3): 500S–502S.

Micco C, Onori R, Miraglia M, Gambelli L, Brera C. Evaluation of lead, cadmium, chromium, copper and zinc by atomic absorption spectroscopy in durum wheat milling products in relation to the percentage of extraction. Food Addit Contam; 1987; 4(4): 429–35.

Pugaev SV. Contents of heavy metals in grain of winter and spring wheat grown in different environmental conditions. Vestnik Mordovskogo Universiteta. 2013; 3–4: 89–93.

Symes K. Classification of Australian wheat varieties based on the granularity of their wholemeal. Australian Journal of Experimental Agriculture and Animal husbandry. 1961; 1: 18–23

Hoseney RC. Wheat hardness. Cereal Foods World. 1987; 32: 320–322.

Pomeranz Y, Williams PC. Wheat hardness: its genetic, structure and biochemical background, measurement and significance. In: Advances in Cereal Science and Technology (edited by Y Pomeranz). St Paul, MN: AACC. 1990. P. 471–557.

Fedotov VA. Factors of formation of consumer properties of grain/flour products. Vestnik OGU. 2011; 4(123). Available from: https://cyberleninka.ru/article/v/faktory-formirovaniya-potrebitelskih-svoystv-zernomuchnyh-tovarov.

Medvedev PV, Fedotov PV, Bochkaryova IA. Comprehensive assessment of consumer properties of grain and its products. Mezhdunarodnyy Nauchno-Issledovatelskiy Zhurnal. 2015; 7-1(38): 77–80.

Veha A, Szabó PB, Gyimes E. Different method to determine the kernel hardness of Hungarian winter wheat varieties, 7th International Conference Integrated Systems for Agri-Food Production, Sipa. Nyíregyháza, Hungary. 2011. Р. 10–12.

Szabó BP, Véha A, Gyimes E.: Measuring the wheat kernel hardness. Review of Faculty of Engineering, Analecta Technica Szegedinensia. 2007; 1: 97–100.

Haraszi R, Sissons M, Juhasz A, Kadkol G, Tamas L, Anderssen RS. Using rheological phenotype phases to predict rheological features of wheat hardness and milling potential of durum wheat. Cereal Chemistry. 2016; 93(4): 369–376.

Haraszi R, Juhasz A, Sissons M, Rakszegi M, Tamas L, Anderssen RS. Rheological hardness index for assessing hardness of hexaploids and durums. J. Cereal Chemistry. 2013; 90(5): 430–438.







Copyright (c) 2018 L. I. Relina

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

ISSN 2413-7510 (Online), ISSN 1026-9959 (Print)