THE SUBSTANTIAL FEATURES OF REPRESENTATIONS OF STUDENTS ABOUT THEMSELVES AS THE SUBJECT OF PROFESSIONAL ACTIVITY
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2018.178187Анотація
Abstract. The article deals with the characteristics of self-image of a person as the central organizing,
integrating and regulatory authority of the psyche, and the main result of ontogenetic human mental development. The authors of the article consider the individual’s image “I am a professional” as an objective indicator of the dynamics of the professional consciousness of an individual. The changes in the person’s content and structure, thoroughly characterize the changes in the attitude of the person to him or herself as the subject of professional activity at all psychological levels. The definitions of self-awareness, self-concept self-evaluation and self-image in professional development are considered. Modern research on the person professional development are made on the basis of the person-activity approach which takes into account the unity of both the operational sphere and the sphere of motives and needs of the educational and professional activity. All the students of the Romano-Germanic Philology Faculty and
the Faculty of Math’s and Physics beginning with the freshmen and ending up with the undergraduate students, took part in the research the article describes. The content features of the changes of the self-image ‘I am a professional’ according to the stage of learning were analyzed.
Keywords: Professional self-awareness, self-concept, professional, beginner expert, professionalization,
student, subject, personality.
Посилання
Bodalev, A. A. (2002). O psikhologicheskom ponimanii ‘Ya’ cheloveka [About the psychological understanding of
‘Self-image]. Mir psikhologii (2), 12-17.
Rubinstein, S. L. (1999). Osnovi obchei psikhologii [Basis of general psychology]. SPb.: Peter, 712 p.
Darling-Hammond, L. (2000). How Teacher Education Matters. Journal of Teacher Education, Vol. 51, No. 3, pp.
-173.
Day, C. (2013). Teacher quality in the twenty first century: new lives, old truths. In: Preparing teachers for the 21st
century. New frontiers of educational research . Springer, Berlin, pp. 21-38.
Evans, L. (2008). Professionalism, professionality and the development of education professionals. British Journal
of Educational Studies, 56 (1). pp. 20-38.
Malm, B. (2009). Towards a new professionalism: enhancing personal and professional development in teacher
education. Journal of Education for Teaching, 35:1, pp. 77-91.
Marcelo, C. (2009). Professional Development of Teachers: Past and Future. Sísifo. Educational Sciences Journal,
No. 8, pp. 5-20.
Markova, A. K. (1996). Psikhologiya professionalizma [Psychology of professionalism]. Moskva :Mezhdunar.
gumanitar. fond ‘Znanie’, 308 p.
Moskalenko, S. V. (2007). Osobennosti razvitiya obraza ‘Ya – professional’ u studentov v protzesse obucheniya v
vuze [Peculiarities of development of the image ‘I am a professional’ of university students]. Kursk, 191 p.
Petrenko, V. F. (2005). Osnovy psikhosemantiki [Basis of psychosemantics]. ( 2nd ed. extra). SPb.: Peter, 480 p.
Spirkin, A. G. (1972). Soznanie i samosoznanie [Awareness and self-awareness]. Moskva: Politizdat, 303 p.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
