HUMANITARIAN AND CRIMINAL PROTECTION OF CULTURAL HERITAGE IN INTERNATIONAL LAW
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2018.178783Анотація
Abstract. Cultural heritage is a corpus of tangible and intangible heritage that is inherited from past
generations. It includes signs and properties like places, objects, ceremonies, customs, practices, values and artistic expressions. The importance of cultural heritage is that it is not confined to a definite culture, but it belongs to the mankind as a whole. Thus, the international community has paid attention to the protection of cultural heritage all over the world. The protection has two aspects in the context of international law: humanitarian and criminal. The humanitarian protection is made during armed conflicts, whereas the criminal protection includes both peacetime and wartime. The criminalization of illicit activities against cultural heritage goes back to the Lieber Code of April 24, 1863, also known as instructions for the Government of Armies of the United States during the American Civil War. Since then, considerable developments have taken place in this regard. The two aspects of the issue are discussed in the
present paper. The main purpose of this article is to provide a strict description of the two sorts of protection and evaluate the deficiencies and failure of the provisions on the subject.
Keywords: cultural heritage, tangible heritage, intangible heritage, humanitarian protection, criminal
protection, war crime
Посилання
Bhat, P. Ishwara. (2001). Protection of Cultural Property under International Humanitarian Law: Some
Emerging Trends, ISIL Year Book of International Humanitarian and Refugee Law.
Browne, K.V. (2014). International Cultural Heritage Law: The Internationalisation of Cultural Heritage, 3 rd
Annual International Conference on Law, Regulations and Public Policy, Bangkok, Thailand Publisher:
Global Science and Technology Forum, Singapore.
Ellis Marks. (2017). The ICC`s Role in Combating the Destruction of Cultural Heritage, Case Western Reserve
Journal of International Law, Vol. 49, Issue 1., Case Western Reserve University, School of Law.
Frulli, Micaela. (2011). The Criminalization of Offences against Cultural Heritage in Times of Armed
Conflict: The Quest for Consistency, the European Journal of International Law, Vol. 22, No. 1.
Gerstenblith, Patty. (2016). The Destruction of Cultural Heritage: A Crime against Property or a Crime against
People?’ the John Marshall Review of International Property Law, Vol. 15.
Hosagrahar, Jyoti et al. (2016). Cultural Heritage, the UN Sustainable Development Goals, and the New
Urban Agenda, International Council on Monuments and Sites (ICOMOS)
Lostal, Marina. (2015). Syria`s World Cultural Heritage and Individual Criminal Responsibility, International
Review of Law, Vol. 3.
Manacorda, Stefano. (2011). Criminal Law Protection of Cultural Heritage: An International Perspective, in:
Crime in the Art and Antiquities World Illegal Trafficking in Cultural Property, Manacorda, S.; Chappell, D.
(Eds), Springer.
Regules, Patricia & Rebecca Francis. (2013). The Protection of Cultural Heritage in Conflict, (Seminar
Report), British Institute of International and Comparative Law.
Van Lit, Tim. (2016). Destruction, Plunder and Trafficking of Cultural Property and Heritage by Islamic State
in Syria and Iraq – a War Crimes Perspective, Cultural Property, War crimes and Islamic State (A Report
Commissioned by Dutch National Police, Central Investigation Unit, War Crimes Unit).
Vrdoljak, Ana Filipa (2016), The Criminalisation of the International Destruction of Cultural Heritage,
University of Technology, Sydney, from the selected works of Ana Filipa Vrdoljak.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
