ЗДІБНОСТІ ДО МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА: РЕТРОСРЕКТИВНИЙ ПОГЛЯД
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2020.220139Ключові слова:
музичне мистецтво, музичні здібності, ретроспективний аналіз, музика, талант.Анотація
Мета роботи – здійснити ретроспективний аналіз наукових розвідок щодо теоретичних аспектів музичних здібностей, структури і природи музичності. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні теоретичного, аналітичного, системного методів, а також загальнонаукових підходах узагальнення, зіставлення, що стало підставою комплексного вивчення предмету дослідження. Наукова новизна роботи полягає тому, що вперше на основі ретроспективного аналізу зарубіжних і вітчизняних наукових доробок розглядається сутність і структура концепту здібності, музичні здібності, музичність; визначається роль діяльності в розвитку здібностей. Висновки. Аналіз музикознавчої, педагогічної, психологічної літератури дає підстави стверджувати, що ретроспективний огляд засвідчує, що існує дві точки зору на природу музичності: музичність як вроджена здібність, що не може підлягати формуванню і музичність як властивість, що формується на основі вроджених задатків. Разом з тим варто виокремити наступне: комплекс музичності являє собою багаторівневу систему власне музичних загальних і спеціальних здібностей; структура загальних музичних здібностей складається із підсистем: емоційної чуйності на музику, що є головним показником музичності; і пізнавальних музичних здібностей, до яких належать сенсорні, інтелектуальні, музична пам'ять. До загальних сенсорних музичних здібностей відносять музичний слух і чуття ритму; до загальних інтелектуальних музичних здібностей музичне мислення і музична уява; комплекс музичності розвивається як система у взаємодії загальних і спеціальних музичних здібностей.
Посилання
Asafev, B.V. (1983). Selected Articles about Music Studying and Education. Kyiv [in Russian].
Barenbojn, L. A. (1979). Way to Creation of Music. Moscow [in Russian].
Vetlugina, N. O. (1978). Music Development of a Child. Kyiv [in Ukrainian].
Golovin, S.Yu. (1999). Dictionary of the Psychologist in Practice. Minsk. Retrieved from http://lib.ysu.am/disciplines_bk/f6f83fb2c733a8e6983d71cc7a26cba5.pdf [in Russian].
Kirnarskya, D. K. (2004). Psychology of Abilities. Music Skills. Moscow [in Russian].
Naumenko, S. І. (2015). Psychology of Music Activity. Chernitsi [in Ukrainian].
Revesh, G. (2006). Early Expressions of Talent and its recognition. Classical Texts. Moscow [in Russian].
Rimskij-Korsakov, N. A. (1911). On Music Education. Full collection of his works. Pb. 1911. Retrieved from ww://bibliomo.ru/catalog/9801/viewer/ [in Russian].
Tarasova, K. V. (1988). Ontogenesis of Skills. Kyiv [in Ukrainian].
Teplov, B. M. (2006). Psychology of Music Skills. Moscow [in Russian].
Kapliyenko-Iliuk, Yu. (2020). Psychological Preconditions of Musical Creativity. Visnyk Nacionalnoi akademii kerivnyh kadriv kultury i mystectv, 1, 76-80 [in English].
Seashore, C. (1959). Psychology of Musical Talent. New York, 1959. Retrieved from https://archive.org/details/psychologymusic02seasgoog [in English].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
