ЗДІБНОСТІ ДО МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА: РЕТРОСРЕКТИВНИЙ ПОГЛЯД
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2020.220139Ключові слова:
музичне мистецтво, музичні здібності, ретроспективний аналіз, музика, талант.Анотація
Мета роботи – здійснити ретроспективний аналіз наукових розвідок щодо теоретичних аспектів музичних здібностей, структури і природи музичності. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні теоретичного, аналітичного, системного методів, а також загальнонаукових підходах узагальнення, зіставлення, що стало підставою комплексного вивчення предмету дослідження. Наукова новизна роботи полягає тому, що вперше на основі ретроспективного аналізу зарубіжних і вітчизняних наукових доробок розглядається сутність і структура концепту здібності, музичні здібності, музичність; визначається роль діяльності в розвитку здібностей. Висновки. Аналіз музикознавчої, педагогічної, психологічної літератури дає підстави стверджувати, що ретроспективний огляд засвідчує, що існує дві точки зору на природу музичності: музичність як вроджена здібність, що не може підлягати формуванню і музичність як властивість, що формується на основі вроджених задатків. Разом з тим варто виокремити наступне: комплекс музичності являє собою багаторівневу систему власне музичних загальних і спеціальних здібностей; структура загальних музичних здібностей складається із підсистем: емоційної чуйності на музику, що є головним показником музичності; і пізнавальних музичних здібностей, до яких належать сенсорні, інтелектуальні, музична пам'ять. До загальних сенсорних музичних здібностей відносять музичний слух і чуття ритму; до загальних інтелектуальних музичних здібностей музичне мислення і музична уява; комплекс музичності розвивається як система у взаємодії загальних і спеціальних музичних здібностей.
Посилання
Asafev, B.V. (1983). Selected Articles about Music Studying and Education. Kyiv [in Russian].
Barenbojn, L. A. (1979). Way to Creation of Music. Moscow [in Russian].
Vetlugina, N. O. (1978). Music Development of a Child. Kyiv [in Ukrainian].
Golovin, S.Yu. (1999). Dictionary of the Psychologist in Practice. Minsk. Retrieved from http://lib.ysu.am/disciplines_bk/f6f83fb2c733a8e6983d71cc7a26cba5.pdf [in Russian].
Kirnarskya, D. K. (2004). Psychology of Abilities. Music Skills. Moscow [in Russian].
Naumenko, S. І. (2015). Psychology of Music Activity. Chernitsi [in Ukrainian].
Revesh, G. (2006). Early Expressions of Talent and its recognition. Classical Texts. Moscow [in Russian].
Rimskij-Korsakov, N. A. (1911). On Music Education. Full collection of his works. Pb. 1911. Retrieved from ww://bibliomo.ru/catalog/9801/viewer/ [in Russian].
Tarasova, K. V. (1988). Ontogenesis of Skills. Kyiv [in Ukrainian].
Teplov, B. M. (2006). Psychology of Music Skills. Moscow [in Russian].
Kapliyenko-Iliuk, Yu. (2020). Psychological Preconditions of Musical Creativity. Visnyk Nacionalnoi akademii kerivnyh kadriv kultury i mystectv, 1, 76-80 [in English].
Seashore, C. (1959). Psychology of Musical Talent. New York, 1959. Retrieved from https://archive.org/details/psychologymusic02seasgoog [in English].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.