Порівняння ергономічності методів інокуляції мікроорганізмів на щільні живильні середовища

Анотація

Вступ. Ергономічність є важливою складовою безпеки та ефективності роботи в мікробіологічній лабораторії, тривалість мікробіологічних досліджень може впливати на результати та продуктивність роботи лабораторії. Рутинні мікробіологічні дослідження вимагають використання одноразових та багаторазових матеріалів та затрату часу [3-5]. Існують різні методи, які підтримують стерильність експериментальних матеріалів та дозволяють успішно виділити колонії бактерій. Метою роботи було порівняти ергономічність, ефективність та якість інокулювання поверхні агару у чашці Петрі шпателем Дригальського та скляними стерильними кульками. Матеріали та методи. Для експериментів використовували суспензію добових культур E. coli ATCC 25922 та S. aureus ATCC 6538. У половині чашок інокулят розтирали по поверхні шпателем. У іншій половині стерильні кульки висипалися у чашки Петрі, закривали кришками і легенько струшували з боку в бік для рівномірного розповсюдження інокуляту по поверхні агару. Чашки Петрі інкубували при 37 °C протягом 24-48 год з наступним підрахунком колоній. Час на підготовку та проведення експерименту засікався секундоміром CASIO HS-3V-1RET. Враховувався час на обгортання шпателів, підготовку пробірок з кульками, час на розповсюдження інокуляту цими засобами. Час на стерилізацію сухим гарячим повітрям та автоклавуванням не враховувався. При розрахунку середніх величин в якості похибки використовували середнє квадратичне відхилення (M ± sd). Для статистичного аналізу використовували середні значення кількості колонієутворюючих одиниць (КУО), виражені в логарифмічних значеннях. Експеримент проводили тричі, порівняння середніх проводили з використанням t-критерію Стьюдента. Відмінності при р < 0,05 вважали значущими. Результати та обговорення. Час на підготовку матеріалів та проведення інокуляції виявився коротшим для шпателів, ніж ніж на підготовку скляних кульок для інокуляції 5 чашок Петрі. Проте зівномірність інокулювання була візуально кращою при використанні кульок. При інокуляції суспензії з високою щільністю мікроорганізмів спостерігалися помітні скупчення колоній, які відповідали ходу рухів шпателя.Обидва методи показали статистично одинакову кількість КУО для обох тест-штамів, яка становила приблизно 8 log КУО/мл, що відповідало очікуванням при використанні оптичного стандарту мутності 0,5 одиниць за шкалою McFarland.  Висновки. Метод Копакабана займає більше часу для підготовки і у використанні, проте дає кращі результати у дисперсії бактерій по поверхні щільних середовищ для отримання ізольованих колоній. За результатами підрахунку колонієутворюючих одиниць інокуляція скляними кульками відповідає інокуляції шпателем. Цей метод може використовуватися при мікробіологічних дослідженнях із застосуванням серійних розведень для інокуляції великої кількості чашок Петрі.