Ефективність терапії аутовакцинами локальних уражень синьогнійною інфекцією ( експериментальні дослідження)

Анотація

Інфекція Pseudomonas має різні клінічні форми, різну локалізацію та тяжкість специфічного процесу. Клінічні підходи до лікування різних категорій пацієнтів дещо відрізняються. При септичних проявах інфекції важливе застосування антибіотикотерапії, при переході в хронічний процес та при місцевих ураженнях можливе застосування аутовакцинотерапії. Технології виробництва аутовакцин були розроблені нами в попередні роки на основі використання новітнього методу фотодинамічної інактивації бактерій-кандидатів. Метою даного дослідження було вивчення ефективності застосування аутовакцинотерапії при місцевих ураженнях ран, ускладнених інфекцією Pseudomonas. Для цього, перш за все, була розроблена модель інфекції Pseudomonas місцевих уражень у лабораторних тварин. Для продовження перебігу місцевої інфекції використовувався розчин хлориду кальцію. Після введення цього препарату під скоринку в утворену ділянку вводили 0,2 мл культури Pseudomonas у дозі 6 LD 50. Процедуру повторювали через 24-48 годин. Для експериментів на лабораторних тваринах використовували дві схеми введення автовакцини: перша - внутрішньочеревно (двічі по 0,5 мл з інтервалом 5 днів); друга - підшкірно (тричі по 0,2 мл з інтервалом 3 дні). Ефективність вакцинотерапії оцінювали за показниками клінічних проявів інфекції, терміном загоєння ран та виживаністю порівняно з контрольною групою тварин, які не отримували лікування.
Експерименти проводили на щурах та білих аутбредних мишах. Інфікування шкірних ран здійснювали штамами Pseudomonas aeruginosa, свіжовиділеними від стаціонарних пацієнтів. Результати досліджень показали, що в експериментальних групах тварин, де застосовувався метод аутовакцинотерапії, процес загоєння значно інтенсифікувався. Час загоєння ран у вакцинованих тварин скоротився удвічі або більше порівняно з нелікованими тваринами, а якість загоєння ураженої ділянки шкіри була досить високою. При цьому через 30 днів спостерігалося майже повне загоєння ураженої ділянки. Висновки: Отримані результати лікування експериментальних тварин специфічними аутовакцинами підтвердили ефективність такої терапії при ранових формах інфекції Pseudomonas aeruginosa. Випробувана модель, яка відтворює ранову форму інфекції Pseudomonas aeruginosa в експерименті, може бути використана в подальших дослідженнях ефективності препаратів для загального та місцевого лікування, що є особливо актуальним у воєнний час.