Епідеміологічний моніторинг лікарняного середовища: контроль антибіотикорезистентних штамів, виявлених у пацієнтів у закладах первинної медичної допомоги

Анотація

Антибіотикорезистентність – на теперішній час не нове явище в сучасній медичній практиці. Але сьогодні ця проблема набуває критичного значення в охороні здоров'я. Протягом декількох десятиліть збудники розповсюджених інфекцій виробляли ті чи інші гени резистентності, що в подальшому набувало масштабів світового рівня. Епідеміологічний нагляд є критично важливим інструментом у боротьбі з  антибіотикорезистентністю, оскільки забезпечує систематичний моніторинг поширення резистентних штамів та їх чутливості до антимікробних препаратів. Дані епідеміологічного моніторингу дозволяють своєчасно виявляти нові механізми резистентності, відстежувати тенденції їх поширення та розробляти ефективні стратегії інфекційного контролю і раціональної антибіотикотерапії. Мета: моніторинг розповсюдженості збудників лікарняних інфекцій та дослідження їхньої антибіотикорезистентності. Матеріали і методи. В роботі був проведений аналіз результатів епідеміологічного моніторингу структури та антибіотикорезистентності мікрофлори в умовах лікарняного середовища. Виділення мікроорганізмів проводили загальноприйнятими методами за допомогою простих та спеціальних поживних середовищ. Була використана система WHONET 5.6 як інформаційна база епідеміологічного нагляду. Результати. У роботі представлено результати мікробіологічного моніторингу за 2023-2024 роки. Основну увагу було зосереджено на виявленні структури збудників внутрішньолікарняних інфекцій та оцінці їхньої антибіотикорезистентності. Бактеріологічне дослідження охоплювало понад 800 ізолятів, серед яких домінували Staphylococcus spp. (49,6 %), Candida albicans (28,7 %) та представники родини Enterobacteriaceae (21,1 %). Високий рівень резистентності до ключових груп антимікробних препаратів (β-лактами, фторхінолони, макроліди) зафіксовано у E. coli (80,0–100,0 %), Klebsiella pneumoniae (50,0–100,0 %), Pseudomonas aeruginosa (100,0 %) та Staphylococcus coagulase negative (78,8 %). Отримані дані свідчать про значну роль лікарняного середовища як резервуара мультирезистентної мікрофлори та вказують на необхідність впровадження комплексного підходу до інфекційного контролю. Висновки. Обґрунтовано доцільність локального мікробіологічного нагляду, адаптації протоколів антибіотикотерапії з урахуванням локальних профілів резистентності, а також систематичне навчання медичного персоналу. Без систематичного епідеміологічного моніторингу неможливо забезпечити адекватну профілактику та лікування інфекцій, викликаних мультирезистентними збудниками в умовах стаціонару. Враховуючи зміну біологічних властивостей збудників та зростаючу загрозу антибіотикорезистентності, вкрай важливим є комплексна реалізація санітарно-епідеміологічних заходів та доцільне використання антимікробних засобів.