Штучний інтелект як інструмент оптимізації інформаційних ресурсів і потоків у бібліотеках закладів вищої освіти
DOI:
https://doi.org/10.32461/2409-9805.2.2025.350079Ключові слова:
бібліотека, користувач, обслуговування, інформаційні потреби, штучний інтелект, інформаційні ресурси, інформаційні потокиАнотація
Метою статті є осмислення ШІ як інструменту оптимізації інформаційних ресурсів та інформаційних потоків у бібліотеках закладів вищої освіти, а також аналіз можливостей його застосування для автоматизації бібліотечно-інформаційних процесів, інтеграції різнорідних ресурсів, підвищення ефективності інформаційного пошуку і якості користувацьких сервісів в умовах цифрової трансформації академічних бібліотек. Методологічну основу дослідження становить системний підхід, що дозволяє розглядати бібліотеку ЗВО як цілісну інформаційну систему із взаємопов’язаними ресурсами та потоками. Використано аналіз і синтез – для узагальнення наукових джерел щодо застосування ШІ в бібліотечно-інформаційній діяльності; термінологічний аналіз – для уточнення понять «інформаційні ресурси», «інформаційні потоки»; структурно-функціональний метод – для виявлення ролі ШІ в оптимізації бібліотечних процесів; метод узагальнення – для формування висновків щодо ефективності впровадження ШІ в бібліотеках закладів вищої освіти. Наукова новизна дослідження полягає в концептуалізації ШІ як інфраструктурного чинника управління інформаційними ресурсами та потоками в бібліотеках закладів вищої освіти. Висновки. Інформаційні ресурси бібліотек ЗВО формують динамічні інформаційні потоки, ефективне управління якими можливе лише за умови їхньої системної організації, фільтрації та забезпечення релевантного доступу. У цьому контексті ШІ постає як стратегічна інфраструктура, яка трансформує бібліотеку у складну, адаптивну та користувацько-орієнтовану інформаційну систему. Алгоритми машинного навчання, обробки природної мови, OCR та семантичного аналізу значно розширюють можливості бібліотек щодо автоматизованої обробки великих масивів даних, інтеграції різнорідних ресурсів і роботи з неструктурованою інформацією. Це сприяє створенню цілісного інформаційного простору бібліотеки, підвищенню точності пошуку, розвитку рекомендаційних сервісів і персоналізації інформаційних потоків відповідно до потреб користувачів. Інтелектуальна інтеграція каталогів, електронних колекцій і зовнішніх баз даних дає змогу забезпечити інтероперабельність систем і створити єдиний доступний інформаційний простір. Інтеграція ШІ з інклюзивної та рефлексивної позиції відкриває перспективи подальшого розвитку бібліотек як ключових соціокультурних і когнітивних інституцій цифрової епохи.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Андрій Гайван

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.