Самоорганізація структур в процесі дисипації
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2009.20559Ключові слова:
самоорганізація, процеси дисипації, ентропія, трибо система, вторинні структуриАнотація
На основі теорій термодинаміки, теорії Пригожина, теореми Ляпунова приведено аналіз можливості процесу самоорганізації дисипативних структур в системах тертя. Показано, що для протікання процесу самоорганізації без зносу потрібно на одному з контактуючих тіл трибосистеми довести структуру матеріалу до максимальної кількості рухомих дислокацій, тим самим зменшити кількість нерухомих.
Посилання
- Гершман, И. С. Реализация диссипативной самоорганизации поверхностей трения в трибосистемах [Текст] / И. С. Гершман, Н. А. Буше // Трение и износ. — 1995. — Т. 16. — № 1. — С. 61—70.
- Барановський, Д. М. Теоретичні передумови підвищення надійності системи «контактна підвіска — струмоприй¬мач» зменшенням інтенсивності зношування її елементів після лазерного модифікування [Текст] / Д. М. Баранов¬ський // Міжнародний науковий журнал «Проблеми трибології (Problems of Tribology)», м. Хмельницький. — 2007. — № 2. — С. 67—70.
- Гленсдорф, П. Термодинамическая теория структуры, устойчивости и флуктуаций [Текст] / П. Гленсдорф, И. Пригожин. — М. : Мир, 1973. — 273 с.
- Грешнов, В. М. Прогнозирование разрушения металлов в процессах холодной пластической деформации. Сообщение 1. Приближенная модель пластической дефор¬мации и разрушения металлов [Текст] / В. М. Грешнов, Ю. А. Лавриненко, А. В. Напалков // Проблемы прочности. — 1999. — № 1. — С. 76—85.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 Денис Николаевич Барановский

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.