Психологічні аспекти атипового компульсивного переїдання
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2018-42.93-113Ключові слова:
атипове компульсивне переїдання, ожиріння, харчові звички, корекціяАнотація
У статті визначено поняття «атипове компульсивне переїдання» як несистематичне вживання особою їжі в обсягах, що перевищують її потреби в харчових речовинах, і яке призводить до ожиріння, за відсутності дивних харчових звичок чи особливого ставлення до процесу споживання їжі. Проведено аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури, який показав недостатню вивченість проблеми атипового компульсивного переїдання, зокрема вітчизняними фахівцями. Показано нечіткість визначення поняття компульсивного переїдання, зокрема атипового, яке можливе лише за суб’єктивними показниками особи щодо обсягів і частоти переїдання, а також показано неоднозначність трактування визначення переїдання за критеріями DSM. У статті описано етапи розвитку поняття «компульсивне переїдання», від згадування «нічного переїдання» у 1955 р. до внесення поняття компульсивного переїдання до DSM-5 у 2013 р. На підставі аналізу літератури визначено основні чинники атипового компульсивного переїдання: сформована культура харчування в соціумі чи родині, фізичне захворювання, обраний спосіб харчової поведінки при стресі, адикція до їжі як засіб подолання стресових ситуацій чи самоствердження. Визначено такі групи чинників атипового компульсивного переїдання: соціально-культурні (настанови, звичаї на рівні суспільства та родини) й індивідуальні, серед яких виокремлені медико-фізіологічні, коморбідні психіатричні та психологічні. Проаналізовано основні підходи до визначення атипового компульсивного переїдання як різновиду адикції: психоаналітичний, біхевіористичний, гештальт-підхід. Зроблено висновок щодо можливих напрямків корекції на рівні встановлених чинників: соціально-культурного, на рівні держави, як-то пропаганда здорової їжі, інформування населення про важливість режиму харчування, маркування їжі, й індивідуального, який включає в себе роботу з кожною окремо взятою особою та фармакологічну чи хірургічну терапію, а також психологічне терапевтичне консультування.Посилання
Абсалямова Л.М. Розлади та порушення харчової поведінки особистості. Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць
Кам’янець-Подільського національного ун-ту імені І. Огієнка, Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України. Вип. 25.
Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2014. С. 19–33.
Вознесенская Т.Г. Расстройства пищевого поведения при ожирении и их коррекция. Фармакология. 2009. № 12. С. 91–94.
Деньгина Л.А. Анализ проблематики качественных исследований личностей с пищевой зависимостью. Российская академия образования «Международная академия акмеологических наук», центр акмеологических исследований. 2014.
Емельянцева Т.А. Потенциальные механизмы, лежащие в основе ассоциации между ожирением и психическими расстройствами у
детей. XVI Съезд психиатров России. Материалы Всероссийской
научно-практической конференции с международным участием
«Психиатрия на этапах реформ: проблемы и перспективы»,
С. 192–193.
Короленко Ц.П., Дмитриева Н.В. Психосоциальная аддиктология. Новосибирск : Олсиб, 2001. 251 с.
Литвин-Кіндратюк С.Д. Харчова активність особистості: традиційні й інноваційні стратегії. Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ : Вид-во «Плай» Прикарпатського ун-ту, 2000. Вип. 5, Ч. 1. С. 160– 165.
Малкина-Пых И.Г. Перфекционизм и удовлетворенность образом тела в структуре личности пациентов с нарушениями пищевого поведения и алиментарным ожирением. Экология человека. 2010.
№ 1. С. 21–27.
Мойзріст О.М. Види порушень харчової поведінки. Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного ун-ту імені І. Огієнка, Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України. Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Інститут психології імені Г.С. Костюка АПН України, 2009. Вип. 6, Т. 6. С. 85–94.
Нагорна І.С. Ожиріння як соціальна проблема сучасної молоді. Сучасне українське студентство, проблеми та ціннісні орієнтації : Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених. Хмельницький : ХІСТ, 2011. Т. 5. С. 182–185.
American Psychiatric Association. (1981). Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders. DSM-III. Washigton, DC : American Psychiatric Association.
American Psychiatric Association. (1994). Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders DSM-IV. Washigton, DC : American Psychiatric Association.
American Psychiatric Association. (2013). Diagnostic and statistical manual of mental disorders (DSM-5®). American Psychiatric Pub.
Berkman, N.D., Brownley, K.A., & Peat, C.M., et al. (2015). Management and Outcomes of Binge-Eating Disorder. Rockville (MD) : Agency for Healthcare Research and Quality (US). (Comparative Effectiveness Reviews, № 160). Retrieved from https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK338301/
Beumont, P.J., Garner, D., & Touyz, S.W. (1994). Comments on the proposed criteria for eating disorders in DSM IV. European Eating Disorders Review, 2 (2), 63–75.
Bruce, B., & Agras, W.S. (1992). Binge eating in females: A populationbased investigation. International Journal of Eating Disorders, 12 (4), 365–373.
Bulik, C.M. (2014). Developmental disruption by binge-eating disorder and bulimia nervosa: critical windows for detection and intervention. Epidemiology and psychiatric sciences, 23 (1), 43–45.
Castonguay, L.G., Eldredge, K.L., & Agras, W.S. (1995). Binge eating disorder: Current state and future directions. Clinical Psychology Review, 15 (8), 865–890.
De Zwaan, M., Mitchell, J.E., Swan-Kremeier, L., McGregor, T., Howell, M.L., Roerig, J.L., & Crosby, R.D. (2004). A comparison of different methods of assessing the features of eating disorders in post-gastric bypass patients: a pilot study. European Eating Disorders Review: The Professional Journal of the Eating Disorders Association, 12 (6), 380–386.
Fairburn, C.G., Wilson, G.T., & Schleimer, K. (1993). Binge eating: Nature, assessment, and treatment. New York : Guilford Press, 317–360.
Fichter, M.M., Herpertz, S., Quadflieg, N., & Herpertz-Dahlmann, B. (1998). Structured interview for anorexic and bulimic disorders for
DSM-IV and ICD-10: Updated (third) revision. International Journal
of Eating Disorders, 24 (3), 227–249.
Marcus, M.D., Smith, D., Santelli, R., & Kaye, W. (1992). Characterization of eating disordered behavior in obese binge eaters. International Journal of Eating Disorders, 12 (3), 249–255.
Spitzer, R.L., Devlin, M.J., Walsh, B.T., Hasin, D., Wing, R., Marcus, M.D., & Mitchell, J. (1991). Binge eating disorder: To be or not to be in DSM-IV. International Journal of Eating Disorders, 10 (6), 627–629.
Spitzer, R.L., Yanovski, S., Wadden, T., Wing, R., Marcus, M.D., Stunkard, A., & Horne, R.L. (1993). Binge eating disorder: its further
validation in a multisite study. International Journal of Eating
Disorders, 13 (2), 137–153.
Stunkard, A.J., Grace, W.J., & Wolff, H.G. (1955). The night-eating syndrome: a pattern of food intake among certain obese patients. The
American journal of medicine, 19 (1), 78–86.
Whisman, M.A., Dementyeva, A., Baucom, D.H., & Bulik, C.M. (2012). Marital functioning and binge eating disorder in married women. International Journal of Eating Disorders, 45 (3), 385–389.
World Health Organization: Obesity and overweight. Retrieved from http://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/obesity-andoverweight/World Health Organization (WHO) Survey on BED. Retrieved from https://bedaonline.com/world-health-organization-survey-bed/
Yanovski, S.Z., Nelson, J.E., Dubbert, B.K., & Spitzer, R.L. (1993). Association of binge eating disorder and psychiatric comorbidity in obese subjects. The American journal of psychiatry, 150 (10), 147.
Yanovski, S.Z., & Sebring, N.G. (1994). Recorded food intake of obese women with binge eating disorder before and after weight loss. International Journal of Eating Disorders, 15 (2), 135–150.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
