Основи психолого-педагогічної діагностики дітей із розладами спектра аутизму
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2018-42.133-151Ключові слова:
діагностика, компетентності, діти, розлади спектра аутизму, інклюзивна освіта.Анотація
У статті проведено апробацію комплексу психодіагностичних методик для визначення ступеня аутизму та соціальних компетентностей дітей зі спектром аутистичних порушень (РСА). Загальна кількість дітей із РСА, які склали вибірку для адаптації методик, становила 56 осіб, серед яких 18 дітей віком від 3 до 5 років і 38 дітей віком від 6 до 16 років. Для аналізу кількісних результатів дослідження застосовано математично-статистичні методи обробки з використанням програмного пакету STATISTICA-8.0: порівняльний аналіз за t-критерієм Стьюдента, кластерний, дискримінантний і кореляційний аналізи. На основі проведеного кореляційного та дискримінантного аналізу визначено діагностичні методики, які доцільно використовувати для первинної та поглибленої діагностики дітей як підґрунтя розроблення навчальних і розвивальних програм в інклюзивному просторі. Залежно від ступеня аутизму можна рекомендувати такі методики: для легкого ступеня аутизму – методика М-СHAT і скринінгова діагностична методика SСQ, призначені для проведення скринінгу дітей віком 1,5–3 роки та визначення групи ризику захворювання аутистичного спектра; для помірного ступеня аутизму – методики СARS, CASD, ADI-R – для визначення основних характеристик дітей із РСА; для важкого ступеня аутизму – методика ADOS-2 для встановлення медичного діагнозу, методика PEP-R – для визначення психоосвітнього профілю дітей із РСА. Для дітей із РСА зі слабо вираженим або відсутнім мовленням перевірено можливість використання тесту невербального інтелекту та когнітивних здібностей LEITER-3. Визначено валідність діагностичної методики LEITER-3, проведено порівняльний аналіз результатів, отриманих за методикою LEITER-3. Для перевірки відповідності методик використовували критерій альфа Кронбаха. Установлено, що методики LEITER-3 та нейропсихологічне дослідження за О. Лурія можна ефективно застосовувати для визначення рівня розумового розвитку дітей із РСА. Діагностичні методики покладені в основу створення профілю розвитку дитини, надання рекомендацій щодо подальшої корекційної роботи і визначення освітньо-реабілітаційного маршруту дитини. Виявлено комплекс діагностичних методик, які дають змогу оптимізувати діагностику дітей із РСА: М-СHAT, скринінгова діагностична методика SСQ – для проведення скринінгу дітей віком 1,5–3 роки та визначення групи ризику захворювання аутистичного спектра; методики СARS, CASD, ADI-R – для визначення основних характеристик дітей із РСА; методики LEITER-3, О.Р. Лурія – для визначення рівня розумового розвитку; методика PEP-R – для визначення психоосвітнього профілю дітей із РСА. Проведено порівняльний аналіз зарубіжних і вітчизняних діагностичних методик для здійснення психолого-педагогічної діагностики дітей із РСА; зокрема, перевірено критерії валідності методики LEITER-3 та Біне – Сімона для визначення рівня інтелекту в аутичних дітей.Посилання
Островська К.О. Засади комплексної психолого-педагогічної допомоги дітям з аутизмом. Львів : «Тріада плюс», 2012. 520 с.
Островська К.О., Рибак Ю.В, Мельник У.Р. Соціальний супровід дітей з аутизмом під час навчання. Львів : «Тріада плюс», 2009. 188 с.
Сайко Х.Я. Психологічні особливості педагогів з різним рівнем ставлення до залучення аутичних дітей в загальноосвітні школи.
Корекційна педагогіка та спеціальна психологія. 2013. Вип. 23.
С. 395–399.
Скрипник Т.В. Стандарти психолого-педагогічної допомоги дітям з розладами аутичного спектра. Київ : Знання, 2013. 60 с.
Шульженко Д.І. Основи психологічної корекції аутичних порушень у дітей. Київ : Знання, 2009. 386 с.
Cohen, S., Bleiweiss, J., Mouzakitis, A., & Fahim, D. (2012). Strategies for Supporting the Inclusion of Young Students With Autism Spectrum Disorders. Focus on Inclusive Education, 8 (1), 1–7.
Eldar, E., Talmor, R, & Wolf-Zukerman, T. (2010). Successes and difficulties in the individual inclusion of children with Autism Spectrum Disorder (ASD) in the eyes of their coordinators. International Journal of Inclusive Education, 14 (1), 97–114.
Filipek, P.A., & Baranek, G.T. (2000). The screening and diagnosis of autistic spectrum disorders. Journal of Autism and Developmental Disorders, 30, 439–484.
Gavalda, J.M., Qinyi, T. (2012). Improving the process of inclusive education in children with ASD in mainstream schools. Procedia. Social and Behavioral Sciences, 46, 4072–4076.
Lindsay, S., Proulx, M., Thomson, M., & Scott, H. (2013). Educators’ Challenges of Including Children with Autism Spectrum Disorder in Mainstream Classrooms. International Journal of Disability, Development and Education, 60 (4), 347–362.
Martsenkovsky, I., Bikshaieva, Ia., Vashenko, O., & Kazakova, S. (2011). Efficacy of special early behavioral intervention (SEBI) in toddlers with autism spectrum disorders (ASD)]. European Child & Adolescent Psychiatry, 20, 145.
Ostrovska, K.O. (2013). Peculiarities of social competence in children with different autistic levels]. Journal of Education, Culture and Society, 1, 133–147.
Roid, G.H., & Miller, L.J. (1997). Leiter International Performance ScaleRevised. Examiners Manual Wood Dale, IL: Stoeling Co.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.