Біопсихічна підструктура
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2018-41.7-15Ключові слова:
особистість, діяльність людини, стосунки, біопсихічна підструктура, біологічні процеси, соціальні процеси, потяг, співвідношення, онтогенез, нужда, біопсихічне, психічні процеси.Анотація
У статті констатовано, що цілісність онтогенезу психіки слід розглядати і в іншій площині – як цілісність життєвого шляху людини від народження до смерті. Зазначено, що при цьому зовсім не слід абстрагуватись від анатомо-морфологічних структур (задатків). Адже специфіка онтогенетичного розвитку людини полягає в тому, що він підпорядковується і дії біологічних законів (як розвиток тварин), і дії суспільно-історичних законів. Показано, що співвідношення біологічного і психічного в особистості завжди змінює свою конфігурацію і зміст: одна справа, коли йдеться про це співвідношення на дуже глибинних рівнях, в існуванні кореневих потягів, організмічних потреб, і зовсім інша – коли береться поєднання біологічного і психічного, наприклад, у діяльності. У деяких дослідженнях показано, що співвідношення біологічного і психічного змінюється в особистості у процесі онтогенезу. Зазначено, що біологічне і психічне в людині функціонують разом: це два процеси, які співіснують і працюють один на одного. Вони відносно незалежні і, конверзуючись, об’єднуючись, створюють, власне, те, що називається особистістю. З’ясовано, що розглядаючи біопсихічну підструктуру, слід не забувати нашу вихідну логіку щодо онтогенезу особистості. Констатовано, що ми розуміємо появу особистості як цілісного носія психіки людини, як результат поєднання довічного, дуже давнього об’єднання біологічних процесів і процесів соціальних. Показано, що сама психіка є результуючою силою, результуючим вектором об’єднання цих двох крил, і в такому розумінні, якщо мати на увазі наші уявлення про онтогенез і про нужду як енергетично-інформаційну силу, завдяки якій існує все живе на Землі, поняття біопсихічного взагалі-то повинно бути знято, тому що все біологічне в особистості є олюдненим, воно не є чисто біологічним, воно водночас є і соціальним. Підсумовано, що, з іншого боку, все, що ми знаємо про особистість, безумовно, є соціальним: це взаємовідносини, діяльність людини, її стосунки й ідеї. Усе це є завдяки тому, що існує не мозок, а тіло як ціле. Тому ця структура уявляється як вихідна, коренева, психічна.Посилання
Бернштейн Н. А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности / Н. А. Бернштейн. – М. : Медицина, 1966. – 349 с.
Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / А. Н. Леонтьев // Избр. псих. труды : В 2 т. – Т. 2. – М. : Педагогика, 1983. – С. 94–231.
Лурия А. Р. Об историческом развитии познавательных процессов / А. Р. Лурия. – М. : Наука, 1974. – 171 с.
Собчик Л. М. Введение в психологию индивидуальности / Л. М. Собчик. – Москва, 2000. – 506 с.
Соколова Е. Т. Самосознание и самооценка при аномалиях личности / Е. Т. Соколова. – М. : МГУ, 1989. – 214 с.
Штерн В. Персоналистическая психология / В. Штерн // История зарубежной психологии. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1986. – С. 186–200.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
