Тривога як медіатор локусу контролю у дітей із дислексією розвитку
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2018-40.208-225Ключові слова:
дислексія, локус контролю, ситуації успіху, ситуації невдач, діти з дислексією, шкільний страх, тривога, дитячий терапевтичний досвід.Анотація
Узагальнено, що почуття контролю є важливим чинником поведінки людини. Дослідження доводять, що досвід дітей шкільного віку, особливо досвід невдач у навчанні, може збільшити зовнішній локус контролю. Тривожність також може визначити сенс контролю, але результати світових досліджень щодо означеної проблеми на сьогодні не є однозначними. Мета статті – визначити, чи може будь-яка форма терапевтичної допомоги впливати на місце контролю у дітей із дислексією і чи є тривога медіатором між терапевтичним досвідом та локус-контролем. Методи: 165 дітей із дислексією у віці 12,06–15 років оцінювали за допомогою опитувальника «Я та моя школа» Скжипек-Сівінської, «Шкали тривожності» (STAIC) Спілбергера, Сосновського & Іваніщук, Опитувальника локус-контролю Красовіч & Кушип-Войнарської. Автори урахували попередній дитячий терапевтичний досвід, і на його підставі досліджувані діти були розділені на три групи: 1) діти в систематичній терапії; 2) діти з несистематичним терапевтичним досвідом; 3) діти без терапевтичної допомоги. Результати: дослідження виявило, що вид терапевтичного досвіду не диференціює досліджувані групи в аспекті локусу контролю. Тривога не впливає на локацію контролю у дислексичних дітей, які отримують систематичну допомогу. В групі дітей із несистематичним терапевтичним досвідом шкільне занепокоєння сприяє зовнішньому контролю як у ситуації успіху, так і в ситуації невдачі. У групі дітей без терапії зовнішній локус контролю, як у ситуації успіху, так і ситуації невдачі визначається загальним рівнем тривожності, що активується у конкретних ситуаціях.
Посилання
Skinner E. A. Control, mean-ends, and agency beliefs: a new conceptualization and its measurement during childhood / E. A. Skinner, M. Chapman, P. Baltes // Journal of Personality and Social Psychology. – 1988. – 54 (1). – P. 117–133.
Łodygowska E. Wybrane aspekty poczucia sprawstwa szkolnego u dzieci dyslektycznych z różnymi doświadczeniami terapeutycznymi / E. Łodygowska. – 2011. – Niepublikowana praca doktorska.
Rotter J. B. Internal Versus External Control of Reinforcement / J. B. Rotter // American Psychologist. – 1989. – 45 (4). – P. 489–493.
Kofta M. Wstęp – poznawcze przesłanki aktywności sprawczej / M. Kofta // Psychologia aktywności: zaangażowanie, sprawstwo, bezradność. – Poznań : Wydawnictwo Nakom, 1993.
Plopa M. Radzenie sobie ze stresem: psychospołeczne uwarunkowania / M. Plopa, B. M. Kaja // Wspomaganie rozwoju. Psychostymulacja i psychokorekcja. – Bydgoszcz : Wydawnictwo UKW, 1997.
Bandura A. Self-efficacy: the exercise of control / A. Bandura. – New York : Freeman, 1997.
Krasowicz G. Kwestionariusz do badania poczucia kontroli – KBPK. Podręcznik / G. Krasowicz, A. Kurzyp-Wojnarska. – Warszawa : Wydawnictwo PTP, 1990.
Kofta M. Kontrola psychologiczna nad otoczeniem. Ramy pojęciowe teorii / M. Kofta // Psychologia Wychowawcza. – 1977. – 20. – S. 153–167.
Drwal R. Ł. Poczucie kontroli jako wymiar osobowości – podstawy teoretyczne, techniki badawcze i wyniki badań / R. Ł. Drwal, L. Wołoszynowa // Materiały do nauczania psychologii. – 1978. – Seria III, tom 3. – Warszawa : PWN.
Rotter J. B. Social learning and clinical psychology / J. B. Rotter. – N. Y. : Prentice-Hall, 1954.
Oi K. Children’s Sense of Control as a Determinant of Adult Health: Causat win // Journal of Health and Social Behavior. – 2017. – 58 (2). – P. 198–216.
Carton J. S. Origins of generalized control expectancies: reported child stress and observed maternal control warmth / J. S. Carton, S. Jr. Nowicki // Journal of Social Psychology. – 1996. – 136. – P. 753–760.
Gordon D. A. Children’s beliefs in internal-external control and self-esteem as related to academic achievement / D. A. Gordon // Journal of Personality Assessment. – 1977. – 41. – P. 383–386.
Cunningham J. D. Effects of success and failure on children‘s perceptions of internal-external locus of control / J. D. Cunningham, H. B. Gerard, N. Miller // Social Behavior and Personality. – 1978. – 6. – P. 1–9.
Łodygowska E. Dysleksja a problemy emocjonalne dzieci i młodzieży – przegląd badań. / E. Łodygowska, E. Pieńkowska // Psychologia wieku rozwojowego. Norma – nietypowość – patologia. – Szczecin : Volumina D. Krzanowski, 2017.
Łodygowska E. Academic motivation in dyslectic children / E. Łodygowska, M. Chęć, A. Samochowiec // The Journal of Educational Research. – 2017. – 110 (5). – P. 575–580.
Doliński D. Racjonalne i egotystyczne mechanizmy unikania kontroli nad biegiem zdarzeń / D. Doliński, M. Kofta // Psychologia aktywności: zaangażowanie, sprawstwo, bezradność. – Poznań : Wydawnictwo Nakom, 1993.
Wentzel K. R. Academic and social motivational influences on students’ academic performance / K. R. Wentzel, A. Wigfield // Educational Psychology Review. – 1998. – 10 (2). – P. 155–175.
Humphrey N. Personal constructs and attribution for academic success and failure in dyslexia / N. Humphrey, P. Mullins // British Journal of Special Education. – 2002. – 29 (4). – P. 196–203.
Ridscale J. Dyslexia and self-esteem / J. Ridscale, M. Turner, J. Rack // The Study of Dyslexia. – 2005. – Springer US.
Burden R. Factor associated with successful learning in pupils with dyslexia: a motivational analysis / R. Burden, J. Burdett // British Journal of Special Education. – 2005. – 33 (5). – P. 100–104.
Krasowicz-Kupis G. Funkcjonowanie psychospołeczne osób z dysleksją – stereotypy i fakty. Przegląd literatury / G. Krasowicz-Kupis, I. Pietras // Zrozumieć, żeby pomóc. Dysleksja w ujęciu interdyscyplinarnym. – Gdynia : Wydawnictwo Operon, 2008.
Bogdanowicz M. Rozwój psychomotoryczny, kariera szkolna i osobowość młodzieży dyslektycznej / M. Bogdanowicz, B. Wszeborowska-Lipińska // Scholasticus. – 1992. – 1. – S. 35–39.
Franken R. E. Psychologia motywacji / R.E.Franken. – Gdańsk : GWP, 2006.
Kofta M. Poznawcze podejście do osobowości / M. Kofta, D. Doliński, J. Strelau // Psychologia. Podręcznik akademicki. – Tom 2. – Gdańsk : GWP, 2007.
Bandura A. Social cognitive theory: an agentic perspective / A. Bandura // Annual Review of Psychology. – 2001. – 52. – P. 1–26.
Bandura A. Teoria społecznego uczenia się / A. Bandura. – Warszawa : PWN, 2007.
Jaworowska A. Inwentarz Stanu i Cechy Lęku dla Dzieci. STAIC. Podręcznik / A. Jaworowska. – 2005. – Warszawa : Pracownia Testów Psychologicznych PTP, 2005.
Sosnowski T. Polska adaptacja Inwentarzu Stanu i Cechy Lęku dla Dzieci (STAIC) / T. Sosnowski, D. Iwaniszczuk, C. D. Spielberger // Studia Psychologiczne. – 1987. – 22. – S. 67–79.
Zwierzyńska E. Kwestionariusz «Ja i moja szkoła» / E. Zwierzyńska, A. Matuszewski. – Warszawa : Centrum Metodyczne Pomocy Psychologiczno-Pedagogicznej, 2002.
Smith R. E. Effects of coping skills training on generalized selfefficacy and locus of control / R. E. Smith // Journal of Personality and Social Psychology. – 1989. – 56 (2). – P. 228–233.
Zieliński R. Koncepcja poczucia podmiotowości na tle teorii i badań psychologii społecznej / R. Zieliński, K. Korzeniowski, R. Zieliński, W. Daniecki // Podmiotowość jednostki w koncepcjach psychologicznych i organizacyjnych. – Wrocław : Ossolineum, 1983.
Skaalvik S. Reading problems in school children and adults: experiences, self-perceptions and strategies / S. Skaalvik // Social Psychology of Education. – 2004. – 7. – P. 105–125.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.