Особистісні особливості управлінця середньої ланки в медичній установі

Анотація

У статті представлено результати емпіричного дослідження особистісних особливостей управлінця середньої ланки в медичній установі. Визначено та проаналізовано організацію лікувальної діяльності, багатоплановість лікувально-управлінської діяльності управлінця середньої ланки у галузі охорони здоров’я. Емпірично визначено особистісно-психологічні якості, притаманні успішним управлінцям середньої ланки в медичній установі: комунікативно-організаторські (здатність об’єктивно оцінювати дії інших людей, уміння швидко встановлювати контакт із незнайомими людьми, викликати у них довіру, вміння вести переговори, ділову бесіду, здатність донести до співрозмовника свої наміри); мотиваційні (цілеспрямованість, самовіддача, потреба в саморозвитку, вимогливість до себе і підлеглих, захопленість своєю роботою, готовність до ризику, прагнення вирішувати складні завдання та ставлення до своєї діяльності як до покликання); емоційно-вольові (вміння адаптуватись у нових умовах та складних ситуаціях, здатність до активної діяльності в ситуаціях невизначеності та збереження продуктивності роботи, вміння відстояти свою точку зору й об’єктивно оцінити можливості та досягнення, вміння контролювати свої емоції, здатність співпереживати і співчувати, залишатись урівноваженим). Показано, що працездатність залежить від типу нервової системи лікаря-управлінця. Конкретизовано роль психологічного супроводу при невідповідності та зниженні ризику формування несприятливих (дезадаптаційних) станів в управлінців середньої ланки у медичній галузі.