Сімейні цінності та рольові установки подружніх пар
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2018-39.272-295Ключові слова:
сімейні цінності, рольові установки, узгодженість сімейних цінностей, рольова адекватність, сімейні ролі, задоволеність шлюбом.Анотація
Теоретичний аналіз проблеми показав, що ієрархічна структура сімейних цінностей за ступенем їх важливості, актуальності й необхідності не є сталою системою. З’ясовано, що розбіжності в індивідуальних системах цінностей подружжя та розподіл сімейних ролей між подружжям можуть призвести до численних конфліктів різної руйнівної сили для шлюбного союзу. У статті емпірично досліджено особливості узгодженості сімейних цінностей та рольових установок 40 подружніх пар. Використано комплекс методик для визначення розподілу ролей у сім’ї, установок у подружній парі, рольових очікувань та домагань у шлюбі, а також рівня задоволеності шлюбом. У результаті кластерного аналізу було виділено дві групи досліджуваних – партнери подружніх пар із вищим рівнем і нижчим рівнем узгодженості сімейних цінностей. Результати порівняльного аналізу показали, що партнери подружніх пар із вищим рівнем узгодженості сімейних цінностей характеризуються вищим рівнем узгодженості рольових установок у господарськопобутовій сфері сімейного життя та у сфері соціальної активності. Вони більшою мірою орієнтовані на отримання задоволення від свого шлюбу, менше оцінюють значущість дітей у своєму житті, більш відкрито ставляться до теми сексу, мають вищу оцінку важливості сексуальної сфери і сексуальної гармонії для благополуччя стосунків між чоловіком та дружиною і мають «легке» ставлення до грошей. У подружніх парах із вищим рівнем узгодженості сімейних цінностей відповідальність за виконання функцій виховання дітей та організації побуту розподілена між чоловіком та дружиною рівномірно. Показано, що для партнерів подружніх пар із нижчим рівнем узгодженості сімейних цінностей притаманна тенденція до неузгодженості рольових установок чоловіка та дружини у господарсько-побутовій сфері сімейного життя та у сфері соціальної активності. Вони більше орієнтовані на відчуття обов’язку, ніж на отримання задоволення у своєму шлюбі, мають упередження щодо теми сексу та нижче оцінюють значущість інтимної близькості для благополуччя подружніх стосунків, більше цінують значущість дітей у своєму житті, більше орієнтовані на те, щоб будувати своє життя навколо виховання дітей, та є ощадливішими у ставленні до грошей, ніж партнери подружніх пар із вищим рівнем узгодженості сімейних цінностей. Виявлено, що у подружніх парах із нижчим рівнем узгодженості сімейних цінностей відповідальність за виховання дітей та організацію побуту в сім’ї більшою мірою несе дружина. Виявлено, що партнери подружніх пар із вищим рівнем узгодженості сімейних цінностей характеризуються вищою внутрішньою суб’єктивною оцінкою якості свого шлюбу, ніж партнери подружніх пар із нижчим рівнем узгодженості сімейних цінностей. Результати порівняльного аналізу показали, що для подружніх пар із нижчим рівнем узгодженості сімейних цінностей характерним є неузгодженість між рольовими домаганнями дружини в господарсько-по-бутовій сфері сімейного життя й у сфері соціальної активності та між рольовими очікуваннями чоловіка щодо дружини у цих сферах.
Посилання
Акутина С. П. К проблеме классификации семейных духовно-нравственных ценностей / С. П. Акутина // Известия Российского государственного педагогического университета им. А. И. Герцена. – 2009. – № 94. – С. 9–15.
Алешина Ю. Е. Ролевая дифференциация как комплексный показатель межличностных отношений супругов / Ю. Е. Алешина, И. Ю. Борисов // Вестник МГУ. Серия 14. Психология. – 1989. – № 3. – С. 44–52.
Голод С. И. Современная семья: плюрализм моделей / С. И. Голод // Социологический журнал. – 1996. – № 3/4. – С. 99–112.
Григорьева Н. С. Проект: «Семейные стратегии современной российской студенческой молодежи». Программа развития ООН [Электронный ресурс] / Н.С.Григорьева. – Режим доступа : http://www.undp.ru/index.phtml?iso=RU&lid=2&cmd=news&id=523.
Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Метод социологии / Э. Дюркгейм. – М. : Наука, 1991. – 352 с.
Ильиных С. А. Семейные ценности молодежи: традиции и трансформации / С. А. Ильиных // Вестник Томского государственного университета. Философия. Социология. Политология. Выпуск № 4. – 2012. – Вып. 1 (20). – С. 110–115.
Медкова Д. В. Семейные ценности как объект социологического анализа [Электронный ресурс] / Д. В. Медкова // Ломоносовские чтения – 2003. – Т. 2. – Режим доступа : http://lib.socio.msu.ru/l/library.
Статья «Семейные ценности» // Глоссарий терминов / Олифирович Н. И. Психология семейных кризисов / Н. И. Олифирович, Т. А. Зинкевич-Куземкина, Т. Ф. Велента. – М., 2006. – С. 230–231.
Яворская А. А. Ценности личности супругов в различных типах семейных систем [Электронный ресурс] / А. А. Яворская, М. В. Дмитриева. – Режим доступа : http://psf.grsu.by/Kafedry/02/copy_of_students.
Jackobson N. S. Integrative Behavioral Couples Therapy / N. S. Jackobson, A. Christensen. – New York : Norton, 1996. – Р. 210–225.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.