Психологічні особливості регуляції моторних дій за допомогою смислових завдань

Анотація

Представлено результати вивчення проблеми прояву смислових завдань, що реалізуються суб’єктом психомоторної активності, на моториці дій. Проаналізовано й обрано за основу для дослідження особливостей регуляції моторних дій шляхом застосування смислових завдань діяльнісний підхід, який детально розроблено у психології. Констатовано, що для розуміння особливостей реалізації смислових задач у функціональних органах доцільно застосовувати теорію рівнів побудови рухів, розроблену М. Бернштейном. Підкреслено, що немає визначеного загального показника психомоторної обдарованості людини, а для координаційного налаштування суб’єкта на виконання широкого спектру моторних дій можна використовувати систему вправ, у якій представлено як ведучі всі рівні побудови рухів. Виявлено вплив типу темпераменту та індивідуально-типологічних властивостей нервової системи людини на смислові завдання з прояву координації рухів і точності відтворення різних характеристик психомоторної дії. Підкреслено, що смислова задача з максимальним проявом тих чи інших складових психомоторних якостей визначає і зміст функціонального органу, який забезпечує і відповідне досягнення. З’ясовано, що існує взаємозв’язок між змістом смислових завдань та проявом психомоторних якостей суб’єкта. Визначено, що можливість реалізації одного зі смислових завдань може заважати реалізації іншого, а можливості виявлення різних складових однієї якості слабко пов’язані між собою. Здійснено аналіз особливостей впливу системи смислових завдань, що діють у структурі рівнів побудови рухів, на психомоторні можливості людини.

Запропоновано програму розвитку умінь регуляції моторних дій студентів за допомогою порівнево структурованих смислових завдань. Доведено, що смислові завдання щодо збереження тих чи інших поз та оптимізації напруження м’язів шиї, тулуба і кінцівок покращують функціональні можливості рубро-спинального рівня; смислові завдання щодо забезпечення внутрішньої узгодженості роботи десятків і сотень м’язів покращують функціональні можливості таламо-палідарного рівня; смислові завдання щодо точності переміщення частин тіла та предметів у просторі покращують функціональні можливості пірамідно-стріарного рівня; смислові завдання щодо виконання дій із предметами культури покращують функціональні можливості тім’яно-премоторного рівня; смислові завдання щодо точності письма покращують можливості найвищого кортикального рівня. Подано результати емпіричної перевірки розробленої інноваційної програми.