Особистісна надійність оповідача як фундаментальне питання традиційного наративного дискурсу з точки зору психолінгвістики
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2017-38.%25pКлючові слова:
наративний дискурс, візуальна акцентуація, актуалізація інформації4 актуалізація епіграфа, метанаративна презентація тексту, контрастні візуальні словосполучення, актуалізація наративного потенціалу.Анотація
У статті було показано, що особистісна надійність автора твору та достовірність оповідання може піддаватися сумніву кількома способами, адже навіть ненадійна розмова часто пов’язана з психічними захворюваннями та нестабільністю, «розбитим розумом» тощо. Так звані «божевільні» персонажі в літературі традиційно представляються за допомогою «мовчазних поглядів», вони нерідко висміюються головними героями твору в результаті виконання досить жорстоких і необґрунтованих дій. Проте ця характеристика «божевільного» літературного оповідача зосереджує нашу увагу на питанні, як саме і за допомогою яких наративних структур створюються такі літературні тексти із зображенням психічної нестабільності їх персонажів. Було доведено, що розквіт когнітивної наратології також значною мірою сприяв вивченню мислення та свідомості людини, що відображається в літературних роботах, надаючи читачеві глибину розуміння завдяки взаємодії з літературним текстом.
У статті як приклад використовується роман «Нічні охоронці» Алана Мура та Дейва Гіббонса. Було показано, що питання стосовно надійного та ненадійного оповідача в традиційній наратології розглядається в «іронічній формі», як конфлікт між історією та наративним дискурсом, в якому оповідання з боку автора створюється саме завдяки останньому. «Іронія» за своєю суттю є імпліцитним терміном, оскільки вона і за формою презентації, і за значенням не відповідає своєму визначенню. Було показано, що іронічна форма авторської оповіді має за мету так зване фасилітативне спілкування між автором та читачем. Розуміння іронії вимагає такої стратегії інтерпретації, яка включає в себе імпліцитне читання, розуміння підтекстової інформації тощо.
Аналізуючи твір «Нічні охоронці» Алана Мура та Дейва Гіббонса, автором цієї статті було запропоновано такі психолінгвістичні аспекти наративного дискурсу: візуальна акцентуація, актуалізація інформації, актуалізація епіграфа, метанаративна презентація тексту, контрастні візуальні словосполучення, актуалізація наративного потенціалу.
Посилання
Chatman S. Story and Discourse. Narrative Structure in Fiction and Film / Seymour Chatman. – New York : Cornell University Press, 1978. – 98 p.
Genette G. Narrative Discourse. An Essay in Method. Trans / Gerard Genette. – New York : Cornell University Press, 1980. – 136 p.
McCloud S. Understanding Comics. The Invisible Art / Scott McCloud. – New York : HarperCollins, 1993. – 220 p.
Moore A. & Gibbons D. Watchmen / Alan Moore & Dave Gibbons. – London : Titan Books (DC Comics), 1987. – 108 p.
Wolf-Meyer M. The World Ozymandias Made: Utopias in the Superhero Comic, Subculture and the Conservation of Difference / Matthew Wolf-Meyer // Journal of Popular Culture. – 2003. – P. 497–517.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.