Психологічні детермінанти розвитку іпохондричних розладів у людини за психодіагностичними параметрами

Автор(и)

  • І.М. Візнюк

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2017-35.%25p

Ключові слова:

іпохондричні розлади, психосоматика, психодіагностика, критерії міжнародної класифікації хвороб, сенестоіпохондрія, сенестоіпохондрія з синдромом постаддиктивної одержимості, істерична іпохондрія, нав’язлива іпохондрія.

Анотація

Представле-
но результати вивчення стійких індивідуально-типологічних характе-
ристик особистості за наявності іпохондричних розладів. Відзначено
тенденцію показань за параметрами диференційного підходу щодо різ-
новидів симптоматики захворювання, з урахуванням яких можна про-
рокувати подальший розвиток особистості та шляхи його корекції.
Обґрунтовано основні структурні компоненти механізмів ґенезу
іпохондричних розладів як деструктивного особистісного утворення.
Розкрито взаємозв’язки індивідуального розвитку в умовах дезадапта-
ції особистості й психосоматичного здоров’я. Показано психодіагнос-
тичні параметри іпохондричних розладів за критеріями міжнародної
класифікації хвороб (МКБ-10). Відповідно до цієї класифікації іпохон-
дрія відноситься до соматоформних розладів. Походження симптомати-
ки, що імітує тілесну патологію, пояснюється механізмами конверсії в
результаті відсутності адаптивного психологічного захисту. Підкресле-
но комплексний психодіагностичний підхід в умовах соціальної взаємо-
дії як засіб відновлення психосоматичного здоров’я особистості.
Зображено іпохондричний тип особистості, який характеризуєть-
ся зосередженістю на суб’єктивних неприємних відчуттях і прагнен-
ням донести їх до оточуючих, створюючи навколо себе ауру співчуття
і жалю. Вказано егоцентричні наміри людини стосовно її порятунку та
адекватності життя. Побудовано психологічний портрет особистості з
іпохондричними розладами соматоформного типу для розробки алго-
ритму хронобіологічного прогнозу психосимптоматики, перебігу, ефек-
тивності лікування та оптимізації адаптаційних можливостей хворих
на іпохондричні розлади.

Посилання

Аведисова А. С. Терапия астенических состояний / А. С. Аве-

дисова // Фармацевтический вестник. – 2003. – № 33 (312). –

С. 15–16.

Barsky A. J. Overview: Hypochondriasis, bodily complaints,

and somaticstyles / A.J. Barsky, G.L. Klerman // American

Journal of Psychiatry. – 1983. – № 140. – P. 273–283.

Волель Б. А. Вялотекущая ипохондрическая шизофрения

(аспекты типологии и течения) / Б. А. Волель, Е. В. Сере-

брякова // Психиатрия (научно-практический журнал). –

– № 04 – 06 (22 –24). – С. 16–23.

Смулевич А.Б. Психопатологические аспекты небредовой

ипохондрии / А. Б. Смулевич, Б. А. Волель // Психические

расстройства в клинической практике / под ред. акад. РАМН

А.Б. Смулевича. – М. : МЕДпресс-информ, 2011. – С. 310–

Смулевич А. Б. Типология ипохондрических развитий в со-

матической клинике / А. Б. Смулевич, Б. А. Волель // Ма-

териалы российской конференции «Взаимодействие науки

и практики современной психиатрии». – Москва, 2007. –

C. 87–88.

Тхостов А. Ш. Субъективный телесный опыт и ипохондрия:

культурно-исторический аспект / А. Ш. Тхостов, Е. М. Рай-

зман // Психологический журнал РАН. – 2005. – Т. 25,

№ 2. – С. 134–145.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-01-14

Як цитувати

Візнюк, І. (2017). Психологічні детермінанти розвитку іпохондричних розладів у людини за психодіагностичними параметрами. Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології", (35). https://doi.org/10.32626/2227-6246.2017-35.%p

Номер

№ 35 (2017): ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

Розділ

Статті

Ліцензія

Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).

Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.

Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:

  • персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
  • web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
  • некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.